Драматичні твори полностью

Берест. Товаришу Кречет, я прошу вас завтра неодмінно приїхати до мене у виконком... Хоч завтра вихідний

день... Тоді, прошу вас, приїдьте о шостій годині вечора до мене додому. Я вам надішлю машину, а ваші пропозиції дозвольте взяти з собою. Згодні?

Платон. Добре.

Берест. Ти, Лідо, теж приходь. Справа дуже серйозна. (До Платона.) Де ваш телефон?

Платон. Прошу.

Берест. Чотири-тринадцять. Алло! Іване Михайловичу, ти з ліжка встав?.. Ні?.. Працюєш?.. Берест. Слухай, Ваню, ти коли даєш в газеті про затвердження проекту санаторію? Так, стаття в наборі... І фото... Завтра? Необхідно затримати. Що? Необхідно... Жодного рядка... Все... Будь здоров.

Ліда. Товаришу Кречет, я вам дуже вдячна за зауваження, візьміть проект і переробляйте його самі. (Простягнула проект.)

Берест. Лідо, що це значить?

Ліда. А те, що я працювала рік, віддала проектові стільки енергії й сили, на ньому віза головного архітектора міста і навіть, коли вже на те пішло, віза міськздороввідділу. Я не прийду завтра, беріть проект і робіть з ним що хочете. (Кинула проект на стіл.)

Берест. З тими, що давали візи, я ще буду говорити, а ти прийдеш. Ти кандидат партії — і... істерика. Неприпустимо, Лідо. Візьми проект.

Входить Марія Тарасівна.

Марія Тарасівна (до Береста). То як ваш чиряк, товаришу?

Берест. Син ваш, мамашо, краще Ісуса Христа зцілює.

Марія Тарасівна. Що ж ви всі стоїте? Платошо, проси до столу баришню і їх... Сьогодні день народження Платона. Платошо, проси...

Платон (зніяковіло). Прошу до столу... Прошу...

Берест. Жаль, що пізно, та за сина вашого один бокал підніму з радістю. (Підходить до столу, наливає вино в бокали.) Лідо (простягнув їй), бери, за здоров’я товариша Кречета. Тримай...

Ліда взяла бокал.

А тобі, Аркадію, теж подати? Ну що ж, на. (Дає бокал.) Товаришу Кречет, мамашо, беріть. Усім випити до дна за здоров’я товариша Кречета, за його...

Ліда. Пробачте, але я вина не п’ю. (Поставила бокал.)

Марія Тарасівна (підходить до Ліди). Випийте хоч трошки... Ви така хороша, зробіть це для мене, для матері... (Подає їй бокал.)

Платон (різко). Мамо!

Марія Тарасівна здригнулась, розгубилась.

Ліда (подивилась на Платона, взяла бокал). Добре, я вип’ю. (Схвильовано.) Бажаю вам, Платоне Івановичу, щастя, веселих, радісних днів... (Випила, метнулась до столу, ^йвзяла проект і швидко вийшла з кімнати.)

Велика пауза

п лат он. Лідо! (Поставив бокал. Пішов до кабінету.)

Аркадій. Пробачте, товаришу Берест! (Вийшов.)

Залишився Берест і мати. Марія Тарасівна, тримаючи у руці бокал, важко

зігнула голову.

Берест (підійшов до неї, тепло). Заспокойтесь, мамашо, давайте вип’ємо за здоров’я вашого сина.