Запитую у нього!.. він не зламав дверей!
— Моя дружина, докторе! дружина! Дельфіна!
Наважився! наважився! вимагає!.. харкає мені в пику!.. самою кров'ю!
— А ти двері виламав, хирляк такий?
А що, неправда?.. його поставили, прилаштували! коли ще буде така нагода, щоб голова якраз напроти дверей, а ми усі позаду його сраки? і щоб поштовх підоспів?.. удалий! щоб нас кинуло втридцятьох! уп'ятдесятьох! щільною масою!
Він же погодився бути попереду! це по-перше! раз! його Дельфіна! його голова! його жінка! трясця! заради неї нехай розтрощить двері! бальзам, це ж для неї! для його Дельфіни! щоб хитнуло добряче! і ми його прилаштували саме так, головою якраз напроти дверей! гай-гай, товстун-нездара!.. навіть ті двійко гарпій і пані Туазель так послужливо навпочіпки теж пхали!.. «ну ж бо гей!»… але надто зволікали!.. не вловили слушного поштовху?.. втім, не знаю… і знов чекали! чого?.. на тому кінці… там… на тому кінці!.. попадавши… тільки Родольф і Мімі на ногах… ті двійко ні хвилини спокою…
— Хвойда! кривдить він її, безталанна!
— Рогоносець! Блазень!
Не знаю, що там у них за ревнощі…
Хіба це не вкрай гидко? Замість об'єднатися, стати рачки й поперти на двері!.. задля порятунку Дельфіни! а як горлали!.. «Бальзаму! бальзаму!» і що? і що?.. зараз їх провчу! зараз натовчу!
— Усі навпочіпки, телепні! мастодонта наперед! зібратися в купу!
Так, але товстун упоперек!.. треба поставити як слід! бо він хилиться… хитається… треба підперти!.. і голова щоб саме напроти дверей! Від Мімі й Родольфа ніякої помочі!.. занадто метушливі! збуджені!.. хай їм біс!..
— Мерщій! На коліна! сюди! не метушіться!
А де Пірам? І Лілі?.. і Бебер? і всі?
Везіння! шанс! скористатися!.. чую, як насувається хвиля… бачу мур!..
— Ну ж бо, гей!
Гукаю!..
Пхають! усі пхають!
Неповторно! щойно вишикувалися, попхали як один! усі сорок як один! проламали двері! товстун у проламі! головою! шия у проламі! ще поштовх! нова хвиля! є! «гррра!» усі стогнуть! є! шия! тулуб!.. зад! упхали!.. повністю товстуна! інші за ним, за його сракою! навала! двадцять! тридцять шість тіл! ще хвиля! усі в квартирі! усі в Армелли! перекидом! ті ще перекиди!.. боляче, кажу вам! так! лемент! але двері вибито!.. як йому вдалося?.. товстуну! Нормансу! а де він? де? як голова? що з голово?.. Ага, і Туанон тут! так! на килимку! забилася? а двійко дівчат з восьмого… розкуйовджені, кажу вам… коси на очі!.. ого, й Пірам, он… усі покотилися! сторчака!.. як він пробив двері? я бачив шию у проламі… Гегемот? шия!.. а решта? зад? і всі ми? усі покотом хто де… попід столами, під ліжком… але ж товстун, а голова? голова! аж перед скляною шафою… закотився аж туди… лежить в калюжі крові… не ворушиться… барилом догори… артилерія знадвору скаженіє, скажу вам!.. знову ППО на вулиці? чи з авеню? з площі Тертр? не знаю… ні, нижче… з боку Барбеса… ще з Барбеса… паркет знову ворушиться… меблі пані де Зейс підскакують і грюкаються одні об одних… але виламані двері міцні були… ми пройшли!.. як?.. тепер усе ригодонить! скляні шафи!.. цяцьки й витребеньки!.. крісла!.. усе танцює польку в коридорі!..
— Агов, Лілі! Агов, Лілі!
Гукаю… відповіді немає… Норманс, який лежав барилом догори, перекидається, повертається й блює… у свій тюрбан!.. усе у свій тюрбан… Ремонів халат! упав з голови у згустках крові… він туди блює!
— Бальзаму не хочеш, чоловіче?
Справді! Має право!.. питаю в нього… але де бальзам?.. для початку!..
— Пані Туазель! Сторожихо! Опудало! де бальзам захований? Омлетна пика!
Усі шукають бальзаму! вісімнадцять рук! шістдесят рук! навпомацки! під меблями… під шафою! під килимом… знайти не можуть… неймовірно! веремія! у Армелли все гамузом!.. меблі!.. усього подвійно!.. потрійно!… чотири шафи!.. двадцять стільців!.. вона торгувала? не може бути?.. чим? проте нічого не можуть знайти… повзають… стикаються одне з одним… «отам! отут! ні! нема!» Куди стара карга сховала?.. де бальзам? Я буцнув Норманса… визнаю… визнаю… через очі… дуже болять очі! сліпучі спалахи — це дуже тяжко!.. фосфору й магнію!.. товстун своїм барилом усе перегородив! блював, тепер не ворушиться…
— Хто бачив пляшки?.. шукайте пляшки! де в біса можуть бути? флакони!..
Тепер звинувачення в крадіжці… Ніхто не співає!.. ница пересварка, що хтось усе покрав… нічого не знайшли… от я, я врівноважений! міркую логічно! навіщо всім отам лазити? і сваритися! Аби хтось один шукав, то знайшов би! аби шукав ретельно! а так нічого не знайдеш! кривляки свині боягузи лінюхи! жодного флакона! здається, мали бути флакони… не можу шукати! очі страх як болять! кричу їм:
— Не можу шукати!
