100. Деякі вчені вбачають у цьому рядку пародіювання перської мови, інші твердять, що йдеться про справжню, хоча трохи й перекручену, персидську фразу, якої смисл такий: «Мудрий Ксеркс - афінському народу (привіт)». Персидським царем був тоді не Ксеркс, а Артаксеркс (465-424 рр. до н. є.).
130. Драхма - аттична монета, яка дорівнювала 6 оболам.
146. Синові Сіталка Садоку було надано афінське громадянство, тому далі мова йде про аттичні ковбаси - традиційне частування в дні Апатурій - осіннього свята, під час якого афіняни заносили в списки громадян своїх дітей.
149. Урочиста присяга супроводилась узливанням на честь богів.
162. Афінські матроси-гребці одержували по одному оболу на день, отже, вони були б незадоволені, якби платня фракійцям була більшою.
181. Марафонська битва (490 р. до н. є.), в якій грецькі гоп-літи перемогли персів, була для Арістофана символом сили афінської демократії, а марафонські бійці уявлялись втіленням фізичного й морального здоров'я.
186. В оригіналі тонка гра слів, бо грецьке слово «спонде» означає і «узливання з приводу замирення», і саме «замирення», «мирний договір».
196. Нектар і амбросія - за уявленнями стародавніх греків, напій і їжа богів.
197. Пайок триденний - продовольча норма ополченця, призваного на військову службу.
241-279. Дікеополь з родиною відзначає свято Сільських або Малих Діонісіїв. Кошик з первістками сільськогосподарських плодів і фал - символ родючості - були обов'язковими атрибутами цього свята.
350. Парнеський вугіль - вугіль, виготовлений з лісу, що вкривав схили гірського кряжу Парнесу неподалік від Афін.
[466]
378. Натяк на комедію «Вавилоняни», в якій Арістофан виступив на захист афінських союзників, жорстоко експлуатованих правлячими колами Афінської держави. На її постановці в часи Великих Діонісіїв були присутні делегації союзників. Клеон, роздратований нападами на його адресу, обвинуватив Арістофана у підриванні авторитету Афін серед союзників.
384. На судові процеси в Афінах обвинувачені приходили одягнені якнайнужденніше в супроводі заплаканої родини, щоб викликати співчуття у суддів.
394. Наступні рядки відкривають серію глузливих виступів Арістофана проти Евріпіда, що завершуються в комедії «Жаби».
411. Евріпід неодноразово зображав у своїх творах обдертих і кульгавих жебраків. Далі Арістофан дає перелік деяких героїв трагедій Евріпіда.
525. Арістофан гумористично тлумачить виникнення Пелопоннеської війни: вона виникла за жінок легкої поведінки.
546. Трієрархи - найбагатші афінські громадяни, які зобов'язані були на власні кошти оснащувати військові кораблі.
602 і далі. - Тизамени, Гіппархідопідлії... Герешотеодори, Діо-мейхвальки - презирливі імена-епітети, вигадані Арістофаном для означення тих, які під приводом важливих місій уникали військової служби.
609-612. Імена членів хору ахарнян, так звані говорячі назви вуглярів. Так, Марілад означає «жаринка», Прінід - «дубок» і т. д.
628. В часи Арістофана комедіограф був не тільки автором, а й постановником своїх п'єс.
637. Фіалковінцеві - традиційний епітет Афін. Фіалки - улюблені квіти афінян.
724. Лепрейські батоги - батоги, виготовлені в селищі Лепри, яке славилось шкіряними виробами.
728. У Стародавній Греції був звичай записувати важливі повідомлення на кам'яних стовпах (стелах) і виставляти на видних місцях для загального відома.
760. У 427 р. під час Пелопоннеської війни афіняни окупували острів Міною поблизу Мегар, багатий на солончаки.
860. Культ Геракла в Беотії був дуже поширений, тому що Фіви вважалися місцем його народження.
880. Вугри з Копайського озера в Беотії високо цінувалися на ринках Греції.
893. Пародія на сцену з «Алкестіди» Евріпіда, в якій цар Ад-мет прощається з вмираючою дружиною.
901. Фалерські горшки - горшки, виготовлені в місті Фалері (Фалероні), недалеко від Афін. Керамічна продукція була однією з основних галузей промисловості та експорту афінян.
918. Подібний приклад «диверсії» наведений і в комедії Арістофана «Вершники» (р. 237).
[467]
929-930. Донощицтво в Афінах в часи війни набуло нечува-них розмірів. Арістофан відбиває справжню атмосферу в Аттиці.
960. Умивання - мається на увазі другий день свята Антестеріїв, коли стародавні греки частувалися новим вином і влаштовували змагання в пиятиці.
1001. Переможцеві пияцького конкурсу вручали вінок і бурдюк з вином.
1120. Стародавні греки зберігали зброю у чохлі, який знімали, коли доводилось вирушати на війну.
1128. У Стародавній Греції був звичай ворожити за формами розлитої олії.
1174 і далі. Розповідь слуги Ламаха - пародіювання промови вісників у трагедіях.
1190 і далі. Нарікання Ламаха - пародія на так званий комос - «плач» трагічних героїв.
© Aerius, 2003
Переклад Бориса Тена
© Арістофан, 423 до Р.Х.
© Б.Тен (переклад) 1980
© Й.Кобів (примітки), 1980
Джерело: Арістофан. Комедії. Х.: Фоліо, 2003. 512 с. [Бібліотека світової літератури. Том 05]. С.: 83-162.
OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua), 2003
ДІЙОВІ ОСОБИ
Стрепсіад, старий чоловік.
Фідіппід, його син.
Ксантій, слуга Стрепсіада.
Сократ, мудрець.
Сократові учні.
Правий.
