1180 Коли мене потягнуть до пританії. [145]
Фідіппід
Пропаще їхнє діло! Чи можливо ж це,
Щоб з однієї днини дві зробилося!
Стрепсіад
Це неможливо?
Фідіппід
Аж ніяк. Адже старій
Не можна разом бути й молодицею.
Стрепсіад
Та це ж закон.
Фідіппід
Я думаю, закону суть
Не зрозуміли.
Стрепсіад
Як же розуміть його?
Фідіппід
Старий Солон - народолюбець справжній був.
Стрепсіад
Але «старий і новий день» до чого тут?
Фідіппід
Два дні для скарг судових і для позовів
нот Установив він - день старий і новий день,
Щоб починать їх розгляд з новомісяччя.
Стрепсіад
Ну, а старий навіщо ж день?
Фідіппід
На те, чудний,
Щоб винуватець мирно із позивачем
Напередодні міг договоритися,
А ні - то в новомісяччя на суд прийти.
Стрепсіад
Чому ж тоді притани й в новомісяччя
Стягають мито, і в «старий та новий день»? [146]
Фідіппід
Вони це діють, наче жрець-випробувач:
Щоб митні швидше проковтнути грошики,
і2"о Вони їх ще напередодні пробують.
Стрепсіад
Гаразд.
(До глядачів).
Чого ж ви, дурні, тут розсілися?
Для мудріїв пожива, купа каменю,
Число порожнє, стадо, битий посуд ви!
На честь собі і синові на радощах
Я заспіваю пісні величальної:
«Ти щасливий, Стрепсіад!
Сам удався мудрий ти
Й сина молодця зростив!»
Це потвердять друзі всі
1210 І сусіди, -
Завидно їм, що словом ти в судах перемагаєш.
Ходім додому, - от тепер тебе я почастую!
Входять у дім Стрепсіада.
ЕПІСОДІЙ ШОСТИЙ
Входить Пасій і веде за собою свідка.
Пасій
Невже я мав би ще й борги прощать йому?
Ніколи!
Краще вже було без сорому
Нагнать його, ніж починати позов цей.
А я тепер, щоб власні гроші вирвати,
Тебе тягну за свідка, й лютим ворогом
Напевне стану землякові доброму.
1220 Та поки жив, не поганьблю вітчизни я.
(Гукає).
Гей, кличу Стрепсіада в суд!
Стрепсіад
(виходить напідпитку)
Ти хто такий? [147]
Пасій
«На день старий і молодий».
Стрепсіад
(до свідка)
За свідка будь:
Два дні назвав він. У якій же справі суд?
Пасій
Дванадцять мін ти в мене взяв, щоб сірого
Коня купити.
Стрепсіад
Чуєте? Коня купить!
Та знають всі, що коней я ненавиджу.
Пасій
Клянусь, ти Зевсом присягавсь віддати борг.
Стрепсіад
Клянуся Зевсом, ще мій Фідіппід тоді
Не знав науки неспростовних доводів.
Пасій
1230 Отже, тепер і боргу ти зрікаєшся?
Стрепсіад
А то яку ж би користь мав з науки я?
Пасій
Й ім'ям богів готовий ти поклястися?
Стрепсіад
Яких богів?
Пасій
Гермеса, Зевса...
Стрепсіад
Свідок Зевс,
Готовий, ще й в додачу три оболи дам!
Пасій
Бодай би ти загинув, безсоромнику!
148
Стрепсіад
Натерти б сіллю, вийде з тебе добрий міх!
Пасій
Ти ще й глузуєш?
Стрепсіад
Відер так на шість, мабуть.
Пасій
Клянуся Зевсом і всіма богами я,
Це так тобі не пройде!
Стрепсіад
Ну, й дивуєш ти!
1240 Богами й Зевсом клястись - сміх для вченого!
Пасій
За все це згодом ще даси ти відповідь.
А зараз не затримуй і кажи мені:
Чи вернеш гроші?
Стрепсіад
Постривай хвилиночку.
Тобі ґрунтовну зараз дам я відповідь.
(Заходить до свого дому).
Пасій
(до свідка)
Як ти вважаєш - що він зробить? Верне борг?
Стрепсіад
(повернувшись із кінвою)
Де той, що гроші з мене править? Ну, скажи,
Це що таке?
Пасій
Що ж може бути? Конов це.
Стрепсіад
І ти ще гроші хочеш з мене правити?
1250 Та навіть і обола я не дам тому,
Хто цю ось кінву називає коновом. [149]
Пасій
Не віддаси?
Стрепсіад
Та, видно, й не подумаю.
А чи не потрудився б ти забратися
Геть від дверей?
Пасій
Та я піду, а тільки знай:
Не житиму, як в суд не притягну тебе.
(Виходить разом із свідком).
Стрепсіад
(йому навздогін)
То більше, ніж дванадцять мін, утратиш ти!
Але тобі лихого не бажаю я,
Хоч і назвав ти здуру кінву коновом.
ЕПІСОДІЙ СЬОМИЙ
Аміній
(входить)
Ой-ой! Ой-ой!
Стрепсіад
Ого!
1260 Хто там так гірко плаче? Не голосить то
Якийсь божок плаксивий з драм Каркінових?
Аміній
Хто я такий - дізнатись ви бажаєте?
Нещасна я людина!
Стрепсіад
Ну, то йди собі.
Аміній
О божество жорстоке! Доле зла, що мій
Розбила повіз! О Палладо-згубнице! [150]
Стрепсіад
«Що ж злого заподіяв Тлеполем тобі?»
Аміній
Ти не глузуй, мій друже! Краще синові
Скажи, щоб швидше гроші повернув мені,
Бо в мене вже до скрути докотилося.
Стрепсіад
1270 Які ж то гроші?
Аміній
В мене ним позичені.
Стрепсіад
Погані в тебе справи, як погляну я.
Аміній
Божуся, - коней гнав я й випав з повозу.
Стрепсіад
А сам таке ти мелеш, мов з осла упав.
Аміній
Це ж як - мелю? Вернути гроші хочу я.
Стрепсіад
Ні, видно, ти не при своєму розумі.
Аміній
Як так?
Стрепсіад
Здається, в тебе чи не мозку струс.
Аміній
Клянусь Гермесом, потягну я в суд тебе,
Якщо не вернеш грошей.
Стрепсіад
От скажи мені,
Як ти вважаєш: чи на кожну зливу Зевс
1280 Нову збирає воду, чи ту саму знов
З землі здіймає вгору сила сонячна? [151]
Аміній
Не знаю я, та й ні до чого це мені.
Стрепсіад
Хіба ж ти правосильний гроші правити,
Як на небесних явищах не знаєшся?
Аміній
Якщо тобі сутужно, то віддай мені
Хоч лихву.
Стрепсіад
Лихву? Що воно за звір такий?
Аміній
А це - коли із кожним днем і місяцем
Поволі більше й більше виростає борг
З упливом часу.
Стрепсіад
Це ти мовив правильно.
1290 Ну, а скажи, про море як ти думаєш,
Стає воно повнішим?
Аміній
Свідчусь Зевсом, ні!
Йому не поповнішать.
Стрепсіад
Бідолашний ти!
Якщо без краю хвилі рік приймаючи,
Все ж море не повнішає, то як же ти
Свої зростити гроші сподіваєшся?
Чи не забрався б від мого ти дому геть?
(До слуги).
