Магам можна все полностью

— Ну що ж, панове… Для когось влада — це іграшка, для когось — це смисл життя, для когось смертельна отрута… Ми, маги, граємо з владою, як грають із вогнем. Тож випиймо за те, щоб наш молодий друг Хорт зі Табор дістав від свого виграшу користь і задоволення!

Вони перехилили свої келехи. Я, ніяковіючи, ледь губи вмочив.

— Я не п’ю спиртного, — пояснив я у відповідь на їхні запитальні погляди. — Наслідки… тяжкої хвороби.

ПИТАННЯ: За допомогою чого здійснюються магічні діяння?

ВІДПОВІДЬ: За допомогою замовлянь.

ПИТАННЯ: Яким чином здійснюються замовляння?

ВІДПОВІДЬ: Вербально або інтуїтивно.

ПИТАННЯ: Яким чином розповсюджуються замовляння?

ВІДПОВІДЬ: У середовищі призначених магів загальноприйняті замовляння розповсюджуються без обмежень під час особистих зустрічей або через спеціальну літературу. Рідкісні й екзотичні замовляння продаються або здаються в оренду (якщо при них є матеріальний носій).

ПИТАННЯ: Що таке матеріальний носій замовляння?

ВІДПОВІДЬ: Це предмет, у якому замовляння втілено.

ПИТАННЯ: Чи всяке замовляння вимагає матеріального носія?

ВІДПОВІДЬ: Ні, не всяке. Постійного матеріального носія вимагають лише Кореневі замовляння.

ПИТАННЯ: Що таке Кореневі замовляння?

ВІДПОВІДЬ: Це замовляння абсолютної сили, що походять від кореня всіх речей.

ПИТАННЯ: Які обмеження для магічних діянь ви знаєте?

ВІДПОВІДЬ: Абсолютно закритою для магічних діянь залишається галузь медицини (окрім ветеринарії). Для вищих магічних діянь існують обмеження за ступенем мага, за актуальним запасом магічних сил, а також за кількістю об’єктів впливу.

ПИТАННЯ: Яка максимальна кількість об’єктів впливу для мага першого ступеня?

ВІДПОВІДЬ: Сорок об’єктів плюс-мінус два.

— Можна привітати вас, шановний Хорте?

Дідусь-кульбабка стояв біля гардеробної стійки — не заступаючи проходу, але й не залишаючи дорогу вільною. Непевно якось стояв.

Я знову побачив своє відбиття в дзеркалі — рот до вух, праве око сяє синім, ліве — жовтим, і треба негайно пожувати хіни, щоб стерти з обличчя такий простодушний вираз щастя.

— Вітаю, — щиро сказав дідусь. — На правах давнього знайомця вашої родини… хочете пораду?

Я невпевнено стенув плечима.

— Майте на увазі, Хорте: Кореневе Заклинання, навіть одноразове, завжди позначається на всьому подальшому житті… а як саме — залежить від того, як ви використаєте Кару.

Я нетерпляче кивнув:

— Так, так…

— Та й від усього ви відмахуєтесь, — мило всміхнувся дідок. — Самовпевнена молодість… але про всяк випадок знайте: чим справедливішою буде ваша Кара, чим могутнішим покараний і чим більше злочинств він має за плечима, тим більше можливостей відкриється перед вами. З надступеневого мага ви можете стати великим… можете, так. Якщо покараєте — справедливо! — найстрашнішого, наймерзеннішого, найшкідливішого людям злодія. Ось так, — він усміхнувся знову. — А тепер — ідіть… Адже вам треба ще знайти годящий готель?

Я завагався:

— Перепрошую… Цей, гм, зв’язок між Карою і… на інструктажі мені нічого такого не казали… це… правда?

Дідок усміхнувся втретє, веселі зморшки розповзлись по виду сонячними промінчиками:

— Та що ви, Хорте… Це така плітка. Легенда, так би мовити.

…Вуличний гамір, сонячне світло, гуркіт коліс, спека та курява, гомін голосів, усе це — повітря, світло й гуркіт — упало на мене, як падає раптом зірвана вітром тюлева штора. Я стояв на ґанку клубу, між бронзовими грифонами, і дихав часто й глибоко, до запаморочення.

Я стояв на порозі світу.

Я. Всемогутній. Здатний покарати найстрашнішого в світі злодія, мага, короля, та кого завгодно. Я, володар. Я…

Тільки не квапитись. Тільки як слід вибрати. Насолодитись владою й не помилитись у виборі — оце я зумію. Я — зумію. Я…

Бронзові грифони косились на мене — підбадьорливо, але трохи поблажливо.