255. Карпафський віщун — Протей; від Карпафського моря, названого від острова Карпафос (Карпатос), що на схід від Кріту.
267. Якби Фока не рушив…— Теламон і Пелей, сини Еака, вбили свого брата Фока, якого народила нереїда Псамата, за що мусили податись на вигнання.
269—270. Трахінський — фессалійський; від Трахіна, міста в підніжжі Ети (див!" далі, рядок 383).
279. Віття… подав…— Гілки оливи або лавра, пов язані вовняними стрічками, були ознакою мирних намірів.
296. Той, що приводить Зорю — Люціфер, Світоносець.
300. Тісба—місто в Беотії.
303. Народжений Майєю — Меркурій.
351, 382. Трахінець. Владар етейський — Кеїк.
408. Магнети — жителі Магнесії, області Фессалії.
413. Кларос — місто в Малій Азії з храмом і оракулом Феба—Аполлона.
592. Земля Кіммерійська — найдальші північні краї, де, за уявленнями стародавніх, панувала вічна ніч. Кіммерійці — народ, який зайняв територію нинішньої України, в тому числі і Крим, раніше VII ст. до н. є.
633. Морфей — бог сновидінь.
640—642. Ікел дослівно означає «подібний»; Фобетор — «страховище»; Фантас — «привид».
647. Донька Тавманта—Іріда.
756. Іл, Ассарак, Ганімед — сини троянського владаря Троса.
761. Дімантіда—Гекуба, дружина Пріама.
<p>Книга дванадцята</p>[починаючи з 280 у паперовому виданні нумерація здвигнута на 1 пункт вперед, на відміну від електронного — OCRer]
5. Викравши вдатну дружину…— Йдеться про Єлену, дружину володаря Спарти Ме—нелая.
9. Авліда — порт у Беотії, звідки рушали на Трою грецькі судна.
13. Данайці — греки.
18. Тестора син — Калхант, грецький віщун, учасник походу проти Трої.
29. Діва—богиня — тут — Діана.
30. Владар — тут — Агамемнон, батько Іфігенії.
68. Протесілай — вождь фессалійців, перший із загиблих під Троєю.
108. Аірнес — місто в Троаді (Мала Азія).
110. Еетіоновий край,— Володарем Фів був Еетіон, батько Андромахи.
112. Телеф—місійський владар. Поранений списом Ахілла, був вилікуваний, згідно з віщуванням, іржею цього ж списа.
145. Птаха з таким же іменням — тобто лебедя (по—грецьки «кукпоз»).
172. Перребієць — фессалієць; від Перребії, місцевості у Фессалії.
189. Кеніда — дочка лапіта Елата.
211—212. Хмарородні звірі — кентаври (напівлюди, напівконі), що народилися, за переказом, із хмари. З ними вели боротьбу лапіти (див. прим, до 461 рядка IV книги).
401. Кастор його б захотів.— Кастор (див. прим, до 109 рядка VI книги) вважався знаменитим вершником.
452. Ерігдуп—пелетронієць — житель Пелетронія, лісистої долини у Фессалії, де, за переказом, жили кентаври і лапіти.
470. Маю й тобі потурати, Кенідо? — Латрей натякає на те, що Кеней спочатку був дівчиною.
537. Тлеполем — син Геракла.
547. Деіфоб, Полідамант — захисники Трої.
556. Періклімен — син Нелея, брат Нестора.
577. Нелеід — Нестор, син Нелея.
581. Фаетоновий птах — лебідь.
585. Смінтеєць — Аполлон (епітет утворений від назви міста Смінти в Троаді).
[295]
611. Від термодонтськоі сокири…— тобто від руки амазонки (див. прим, до 189 рядка IX книги).
622. Тіділ — Діомед.
623. З Атрідів молодший — Менелай.
624. Син Теламона — Еант, наймогутніший серед грецьких воїнів після Ахілла.
625. Син Ааерта — Одіссей (Улісс), володар Ітаки.
626. Танталід — Агамемнон, нащадок Тантала.
<p>Книга тринадцята</p>7. Полум'я Гектара.— йдеться про підпалення Ректором грецького флоту.
24. Кораблем пагасейським.— Див. прим, до 1 рядка VIІ книги.
36. Граючи дурня…— Одіссей, не бажаючи брати участь у поході на Трою, видавав себе за божевільного, але його хитрість розкрив Паламед, син Навплія (Навпліад).
46. Не залишили б на Аемносі…— Щоб позбутися Філоктета (див. прим, до 233 рядка IX книги), який мав невигойну рану на нозі і непокоїв воїнів болісними криками, Одіссей порадив залишити його на безлюдному острові Лемносі. (Цій легенді Софокл присвятив трагедію «Філоктет»).
98. Ітакієць, дуліхієць— Улісс (Одіссей). Дуліхій — сусідній з І такою острів.
98—99. Еант зіставляє свої подвиги на полі бою з хитрими нічними вилазками Улісса: вбивством фракійського царя Реса, захопленням троянського вивідувача Долона, віщуна Гелена, викраденням статуї Паллади (Мінерви), що охороняла Трою.
110. Вкарбовано образ широкого світу.— Опис Ахіллового щита роботи Вулкана подано в «Іліаді» (XVIII, 478—608).
145, 149. Натяки на те, що Теламон убив свого брата Фока (див. прим, до 267 рядка XI книги).
