156. Скірос — острів в Егейському морі, на—^якому виховувався переодягнений у дівчину Ахілл, поки не рушив у похід проти Трої.
157. Тевкр — син Теламона, незрівнянний лучник, один із героїв Троянської війни. 162—163. Мати… поміж дівчат помістила…— Фетіда, мати Ахілла, щоб одвернути від сина провіщену йому загибель під Троєю, заховала його на острові Скіросі в царя Лікомеда. Хитрість Фетіди викрив Одіссей, прибувши туди у вигляді торговця: переодягнений дівчиною Ахілл серед розкладених перед ним товарів одразу вибрав зброю.
174. Кілла, Хрісея — міста в Троаді, як і Скірос, знамениті культом Аполлона.
193. Клітемнестра — дружина Агамемнона.
233. Терсіт — грецький воїн під Троєю, відомий своїм потворним виглядом і зухвальством.
273. Акторід — Патрокл, найближчий друг Ахілла; поліг від руки Ректора.
324. Сімоент— притока Скамандра в Троаді.
356. Еант розумніший — тут — син Ойлея.
357. Син Андремона — Тоант, володар Етолії.
358. Ідоменей — володар острова Кріта.
3%. Квітом, що зріс… з ебалійської рани.— Йдеться про Гіакінта.
397. Букви… спільні…— на пелюстках гіацинта немовби помітні букви АІ, що нагадують вигук болю і початок імені Еанта (по—грецькому „Аіаз").
399. Гіпсіпіла — дочка лемноського володаря Тоанта. Вона врятувала життя батькові, коли жінки Лемносу вбивали на острові всіх чоловіків.
401. Стріли тірінфські — Гераклові стріли, що були передані Філоктету.
410. Фебова жриця—Кассандра, дочка Пріама.
415. Астіанакс — син Ректора.
420. «Троє, прощай!» — Овідій наслідує мотиви й настрої спрямованої проти війни і насильства трагедії Евріпіда «Троянки».
425. Дуліхійці — воїни Улісса.
429—438. Овідій резюмує пролог трагедії Евріпіда «Гекаба».
431. Полідор — наймолодший син Пріама.
448. Поліксени —дочка Гекуби,
[296]
455. Неоптолем — син Ахілла.
554. Одріз — фракієць.
5%. За дядька…— йдеться про Пріама.
620. Дімантіда—Гекуба.
625. Герой Кітерейський — Еней, син Венери (Кітереї) і Анхіса, батько Асканія.
628. Антандр — портове місто неподалік від Трої.
631. Край Аполлона — Делос.
678—679. До берегів, де почався рід їх…—Йдеться про Італію, звідки, за переказом, походив Дардан, легендарний родоначальник троянців.
692. Дочки Оріона (див. прим, до 207 рядка VIII книги), щоб відвернути від Фів страшну засуху, заподіяли собі смерть.
708. До побережжя Авсонського…— тобто італійського.
709. Строфади — острови Іонійського моря.
710. Аелло — одна із трьох гарпій.
712. Нерітійські поля.— Йдеться про І таку, де була гора Неріт.
713. Амбракія — стародавнє місто в Епірі, на півночі Греції. За нього посперечались Феб, Діана і Геракл. Суддю, який висловився на користь Геракла, Феб обернув у скелю.
715. Актійського Феба… святиня — храм, побудований Августом на пам'ять про перемогу над Антонієм коло мису Акцію (31 р. до н. є.).
717. Хаонійська затока — затока в Хаонії, частині Епіру на західному узбережжі Греції.
719. Феаків поля — острів Коркіра (нині Корфу), який іноді ототожнюють з Гоме—ровою Схерією, де жили феакійці.
720. Бутрот —місто в Епірі, де троянський (фрігійський) віщун Гелен заснував нову Трою. Зустрівши там Енея, вій провістив йому майбутнє.
729. Занклея (Занкла) — давніша назва міста Мессени на о. Сіцілії.
749. Кратеіна доня — німфа, мати Скілли.
771. Птах не підвів…— Телем віщував із лету птахів.
789—869. Овідій віртуозно наслідує жанр буколік — пастуших пісень, родоначальником якого був грецький поет Теокріт (III ст. до н. є.), а його римським продовжувачем — Вергілій.
879. Сіметський юнак — Акід, чия мати була дочкою річкового бога Сімета.
968. Кірка — прекрасна німфа—чародійка, що переселилася з Колхіди на острів Еею поблизу Італії.
<p>Книга чотирнадцята</p>4. Евбеєць — Главк.
5. Регій — місто на півдні Італії напроти Мессени.
27. Батько… її видав — бог сонця Геліос сповістив Вулкана про зраду Венери (див. книгу IV, рядок 170 і далі).
78. Жінка з Сідона — цариця Карфагену Дідона, що походила з фінікійського міста Сідона. Овідій скорочено викладає події, описані в IV книзі Вергілієвої «Еиеїди».
83. Ерікс — гора і місто на острові Сіцілії. Акест — друг Енея, виходець із Трої, що поселився в Сіцілії.
88. Стерничий — Палінур, який, заснувши, утонув біля берегів Луканії.
89—90. Інаріма, Прохіта, Пітекузи (грец. «мавпячі острови») — острови біля побережжя Кампанії.
91. Керкопи — міфічні жителі Пітекуз, яких, за переказом, Юпітер обернув у мавп.
101. Укріплення Партенопейські — Неаполь.
