Осінь в Пекіні полностью

Абат тихо усміхнувся.

— Саме на це запитання я й очікував. — сказав він. — Я вам відповім. Це сучасна методика.

— Методика чого?

— Підривної діяльності. — відповів абат Малжан.

— Зрозуміло. — сказав Анжель.

Почувся шум мотора.

— Під'їздить... — мовив Малжан.

Він підвівся. Анжель також.

— До побачення. До зустрічі.

— До побачення! — відгукнувся Анжель.

Абат Малжан потиснув йому руку й пішов геть, не обертаючись. Він високо підстрибував, аби після кожного приземлення сутана набувала форми дзвона. Його фігура здавалася геть чорною на піску.

Тремтливим пальцем Анжель помацав комірець своєї жовтої сорочки й підняв руку. 975-й зупинився прямісінько перед ним. Кондуктор крутив ручку своєї музичної скриньки, і звідти лунала приємна мелодія.

В автобусі був лише один пасажир. Він тримав маленький портфель з ініціалами А.П. — Антена Перно. Одягнений він був так, ніби їхав на роботу в контору. Він невимушено перебіг салон і легко зістрибнув з автобуса на землю. Там він зіткнувся ніс до носа з водієм, що саме виліз з кабіни й підійшов подивитися, що відбувається. На одному оці він мав чорну пов'язку.

— Дідько! — вигукнув водій. — Один спустився, а другий вже сідає!.. А як же мої шини? Я не маю права брати перевантаження на борт.

Чоловік з портфелем подивився на нього в сум'ятті. Поки той вставляв око за допомогою віхтика для трубки, він кинувся навтьоки з усіх ніг.

Водій провів рукою по чолі.

— Я вже починаю звикати, — сказав він. — Це вже другий такий.

Він повернувся у своє крісло. Кондуктор допоміг Анжелеві сісти в автобус.

— Анумо! Рухайтеся! — підганяв він. — Не штовхаймося! Купуймо квитки!

Опинившись в автобусі, Анжель поклав валізу на платформі.

— Баґаж має бути всередині! — скомандував кондуктор. — Прошу не перекривати прохід!

Він повиснув на ручці кілька разів і закричав:

— Усі місця зайнято!

Мотор хрюкнув, і автобус рушив. Анжель поклав свою валізу під сидіння й повернувся на платформу.

Над піском і травами виблискувало сонце. Подекуди з землі стирчали кущі scrub spinifex. На горизонті майоріла чорна нерухома смуга.

Кондуктор підійшов до нього.

— До кінцевої! — сказав Анжель.

— Ви витягнули ваш щасливий квиток! — відповів кондуктор, вказуючи пальцем у небо.

Скоро відбулося чергове засідання Правління. На настійну вимогу президента Урсуса де Жанполана, що зачитав листа Антени Пер-но, було вирішено відправити в пустелю загін фахівців і технічних виконавців, щоб встановити, чи можливо побудувати в Екзопота-мії нормальну залізницю на іншому місці, аби уникнути прикрого інциденту, який поклав край першій серії робіт. Присутні члени правління схвально відгукнулися на повноту даних, зібраних завдяки зусиллям покійного Амадіса Дюдю, якими скористається новий директор Антена Перно, що дозволить значно скоротити видатки на його платню. Нова експедиція має складатися з секретарки, двох інженерів, двох технічних виконавців і трьох водіїв вантажівок. Зважаючи на особливості екзопотамського сонця та властивості ґрунту, варто мати на увазі, що існує ризик виникнення дивовижних явищ. Крім того, слід враховувати, що в Екзопотамії вже перебувають археолог зі своїми помічниками, відлюдник з негритянкою та абат Малжан, уповноважений інспектувати численних схимників. Технічні виконавці мають відбути разом зі своїми сім’ями. Складність кампанії полягає в тому що, незважаючи на набутий досвід, неможливо передбачити, а тим більше уявити, що з ними може трапитися. Будь-які спроби це описати будуть марними, адже можна припустити бозна-яку кінцівку.