— Я сьогодні ж подбаю про те, щоб Ан Нувін більше не заскочив нас зненацька. Відтепер у Тиндаярі під Ханґованом почергово нестимуть варту чаклуни-повстанці. Треба було раніше про це подумати, тоді б Лаврайн залишився в ув’язненні, але я була наївна і навіть гадки не мала, що чорні можуть виступити проти нас. Вони ж таки чаклуни, а ми боремося проти Конґреґації… Та лорд Йорверт правду казав — для них служба Китрайлові важливіша за інтереси чаклунської спільноти. Хоча він теж не припускав, що чорні наважаться грати на боці поборників.
Імар стиха зітхнув. На нього звалилося стільки нової інформації, що він досі не міг її в повній мірі осмислити, зорієнтуватися в ній, тому не розумів Елвениного обурення діями чорного чаклуна Фейлана аб Мередида. Навпаки — сам факт, що слуги Китрайла виступили проти неї, переконливо свідчив про те, що вона, попри Темну Енерґію, попри Тиндаяр, попри пітьму, крізь яку лежить її шлях, все одно залишається на боці Правди та Добра…
— Я хочу зустрітися з Йорвертом аб Торвалом, — сказав Імар. — Поговорити з ним, побачити, що це за людина. Він же знає, що я на вашому боці? Ну, в тому сенсі, що мені відомо про тебе та інших чаклунів.
— Так, він знає. А решта вважають, що я дію за твоєю спиною. Хоч, мабуть, Ківан аб Ридерх здогадується. Він дуже розумний хлопець.
— Тоді й з ним варто зустрітися. — Імар трохи повагався. — А взагалі, мене дуже турбує, що ти відкрилась їм усім. Могла б і не називати свого справжнього імені. Якщо їх схоплять, вони можуть виказати тебе.
— По-перше, не викажуть, — переконано відповіла Елвен. — За жодних обставин. А по-друге, їх нізащо не схоплять. Я не кажу, що вони невразливі, будь-кого можна вбити, навіть відьом. Проте звичайним людям не під силу захопити живим чаклуна, що володіє Темною Енерґією й має доступ до Тиндаяру. Він або загине, або втече, третього варіанту не існує. Тому за мене не турбуйся. Мені нічого не загрожує — ні з боку поборників, у яких руки закороткі, ні від Ан Нувіну, з чиїми слугами я легко впораюся. А от твою безпеку треба посилити — наступний удар Ворога може бути спрямований проти тебе. Вбити не наважаться, бо тоді втратять важіль впливу на мене, але не виключено, що спробують викрасти. Це додатковий арґумент на користь цілодобового чергування в Тиндаярі. А ще лорд Йорверт збирається підготувати для непроханих гостей кілька маґічних пасток. Вони дуже пошкодують, якщо знову надумають завітати до нас.
Ейрін відклала вбік книжку й солодко позіхнула. Було ще не пізно, лише наближалася вечеря, а їй уже хотілося в ліжко. Напередодні вночі вона погано спала й зарано прокинулася від хвилювання — сьогодні на занятті з інфернальних сил Ейрін уперше мала застосувати бойові чари проти живих людей. І нехай це були впокорені чорні, які, на переконання більшості відьом, не мали душі, все одно вона дуже переживала, бо ще не почувала себе готовою до вбивства — а таке могло статися з елементарної необережності.
На щастя, ніхто з чорних не загинув, навіть серйозно не постраждав. Ейрін бездоганно виконала всі атакувальні плетива, отримавши від Кейліон оцінку „досить пристойно“, що було певним проґресом, порівняно з попередніми „непогано“. Зате на післяобідньому занятті з натуральної філософії втома та нервове напруження далися взнаки, вона ніяк не могла зосередитись і раз по раз припускалася прикрих помилок. Сестра Аверлін вер Шіван розуміла її стан і ні словом не дорікнула їй за неуважність, проте дала завдання підготувати на наступний тиждень реферат про рух тіл під дією земного тяжіння. Ейрін не збиралася розпочинати роботу над ним просто зараз, лише переглянула відповідний розділ у підручнику і зрозуміла, що тут доведеться добряче попрацювати. Вона не хотіла розчаровувати Аверлін, бо сама напросилася вивчати натуральну філософію, а отже, мусила на кожному занятті доводити, що це не пуста забаганка з її боку і що найстарша сестра недарма витрачає на неї свій дорогоцінний час…
У верхній шухляді стола, де Ейрін тримала аркуші з плетивом чекання, спрацювали поштові чари. Вона негайно висунула її і знайшла там свіженького листа від Шаннон.
