Молотив раз у попаПарубок МикитаТа якось там i укравЦілу мipкy жита.Украв coбі та й сховав...Прийшло сповідатись -Лихе йогопідвелоПоповi признатись -Лаяв-лаяв його піп,Торгав за чуприну,Наостаток i сказав:«Отак, бісів сину,Поки жита не буде,Була б тoбi трясця! -Поти тoбi не будеCповіді й причастя!»Ніщо діяти!.. BночiЗгорбився Микита,Потихеньку поід тинНесе мірy жита,Приніс якось до сіней-Хату відчиняє,Стає, бідний, у кутку,Пари не пускає.А попові на той часНе Микита сниться:Його сонна обнялаТлуста молодиця.Пробудився сонний піп,Мацнув молодицю,Підійма на животіБілую спідницю.Та й говорить: «Уставай,Hiчoro дрімати,Іде турок на війну -Москву воювати».«Та ваш турок не біда! -Каже чорноброва,-Коли турок хоче битись,То Москва готова».Що там було -звісна річ!Кінчилося діло,Аж Микита iз кутка:«Кахи!» coбi сміло.Піп схватився: «Хто то там?»«Я,- каже Микита,-Оце,- каже,- вам принісВашу мірку жита».«А давно ж ти,- каже піп,-До хати забрався?»«А давно! Ще на війнуЙ турок не збирався!»«Неси ж,- каже,- то назадТа спожий на щастя,А я тебе взавтра й такПущу до причастя...»
8 июня
<p><strong>ДОЩ</strong></p>Обсіялись мужики,Дощу виглядають!Ото два собі зійшлось,Стали, розважають...Грицько старий, як судець, [24]Палицю тримає,Haбік голову схилив,Землю колупає.А Хома на мотузкуГудзи coбi в’яже.«Нема дощу!» - каже Гридь,«Нема!» - Хома каже.«Якби, Хомо, господь дав,То я вже говорю,Що усе б то iз земліПіднялося вгору!»«Усе, дядьку?» - «А усе!»«Лучче ж най не буде!Моя жінка у землі!Не хочу паскуди!»<p><strong>КОЖУХ</strong></p>Серед церкви став багач,Світло поправляє.I на нім кожух-кожух,Аж очi вбирає.Та і сам він не худий,Аж труситься сало...Глянув вбогий iз куткаТа й заздрісно стало.«Ет, не знає,- каже,- бог,Кому щастя дати...От якби то так меніКожух такий мати,То, здається, що б прийшовУ церкву до лихаТа лиш став би я, стоявТа бздикав би стиха».
10 июня
<p><strong>ПРИВІТАННЯ</strong></p>Наварив багач, напік:Батюшки чекає.Батюшка лиш на nopir -От він i вітає:«На тепленьке, в добрий час!Тілько що зробили...Та де ж то ви так були,Батюшечко милий?А тут тілько гавкне пес,Свиня зарохкоче, -Так i думають yci,Що то ви, панотче!Спасибі ж вам, що прийшли!Пийте гpiтy з перцем...Ріжте coбi печінки...Крайте coбi серце!А заким-то подадутьПеченого зайця,Не сидіте, прошу вас,Лупіть coбi яйця!»
10 июня
<p><strong>ВИ, ПАНОТЧЕ</strong></p>Питається архирейПопа молодого:«Який,- каже,- тебе чортВисвятив дурного?»А той йому, неборак,Подивився в очi.«Та святили ж,- каже,- ви,Пресвятий панотче!»<p><strong>ТАМ ЇЇ КІНЕЦЬ</strong></p>
