115 John-Paul Himka, “A Central European Diaspora under the Shadow of World War II: The Galician Ukrainians in North America,” Austrian History Yearbook 37 (2006): 17-31; Grzegorz Rossoliński-Liebe, “Celebrating Fascism and War Criminality in Edmonton. The Political Myth and Cult of Stepan Bandera in Multicultural Canada,” Kakanien Revisited, 12 (2010): 1-16; Grzegorz Rossoliński-Liebe, “Erinnerungslücke Holocaust. Die ukrainische Diaspora und der Genozid an den Juden,” Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte Vol. 62, No. 3 (2014): 397-430; Per Anders Rudling, “Multiculturalism, Memory, and Ritualization. Ukrainian Nationalist Monuments in Edmonton, Alberta,” Nationalities Papers 39, 5 (2011)- 733-68; Per Anders Rudling, “The OUN, the UPA and the Holocaust: A Study in the Manufacturing of Historical Myths,” The Carl Beck Papers in Russian & East European Studies, Number 2107 (Pittsburg. The Center for Russian and East European Studies, 2011).
116 Diana Dumitru, “An Analysis of Soviet Postwar Investigation and Trial Documents and Their Relevance for Holocaust Studies,” in The Holocaust in the East. Local Perpetrators and Soviet Responses, ed. Michael David-Fox, Peter Holquist, and Alexander M. Martin (Pittsburg: University of Pittsburg Press, 2014), 142-57; Penter, Collaboration on Trial, 782-90; Prusin, ‘Fascist criminals to the gallows!’, 1-30; Solonari, Patterns of Violence, 749-87.
117 Tank Cyril Amar, “A Disturbed Silence: Discourse on the Holocaust in the Soviet West as an Anti-Site of Memory,” in The Holocaust in the East, ed. David-Fox, 158-84.
118 Per Anders Rudling, “The Return of the Ukrainian Far Right. The Case of VO Svoboda,” in Analysing Fascist Discourse. European Fascism in Talk and Text, ed. Ruth Wodak and John E. Richardson (New York: Routledge, 2013), 228-55; Per Anders Rudling, “Anti-Semitism and the Extreme Right in Contemporary Ukraine,” in Mapping the Extreme Right in Contemporary Europe. From Local to Transnational, ed. Andrea Mammone, Emmanuel Godin, and Brian Jenkins (London: Routledge, 2012), 189-205; Антон Шеховцов, Андреас Умланд, “Праворадикальная партийная политика в постсоветской Украине и загадка электоральной маргинальности украинских ультранационалистов 1994-2009 гг.,” Ab Imperio 2 (2010): 219-247; Anton Shekhovtsov, “The Creeping Resurgence of the Ukrainian Radical Right? The Case of the Freedom Party,” Europe-Asia Studies Vol. 63, No. 2 (2011): 203-8.
119 Golczewski, Deutsche und Ukrainer, 571-92; Rossoliński-Liebe, “‘Ukrainian National Revolution,”’ 83-114; Anton Shekhovtsov, “By Cross and Sword: ‘Clerical Fascism’ in Interwar Western Ukraine,” Totalitarian Movements and Political Religions Vol. 8, No. 2. (2007): 271-85; Олександр Зайцев, ред., Націоналізм і релігія. Греко-католицька церква та український націоналістичний рух в Галичини (1920-1930-ті роки) (Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2011); Олександр Зайцев, Український інтегральний націоналізм (1920-1930 роки). Нариси інтелектуальної історії (Київ: Критика, 2013).
120 Два очень важных сборника документов для этого исследования: Іван Патриляк, Військова діяльність ОУН (6) у 1940-1942 роках (Київ, Інститут історії України) и Володимир Сер-гійчук, Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939-1959), Вип. 1-3 (Київ: Віпол, 2009).
121 Патриляк, Військова діяльність ОУН(б), 326. О Сергийчуке cm. Grzegorz Rossoliński-Liebe, “Der polnisch-ukrainische Historikerdiskurs über den polnisch-ukrainischen Konflikt 1943-1947,” Jahrbücher für Geschichte Osteuropas 57 (2009): 65-66. Также см. Grzegorz Rossolinski-Liebe, “Debating, Obfuscating and Disciplining the Holocaust: Post-Soviet Historical Discourses on the OUN-UPA and other Nationalist Movements,” East European Jewish Affairs Vol. 42, No. 3 (2012): 218.
122 Наиболее важные публикации Петра Мирчука о Бандере: Степан Бандера: Символ революційної безкомпромісності (Нью-Йорк: Організація Оборони Чотирьох Свобід України, 1961); Нарис історії ОУН: 1920-1939 (Киев: Українська Видавнича Спілка, 2007). Публикации Посивныча о Бандере, см.: Микола Посівнич, ред. Степан Бандера: Документи і матеріали (1920-1930рр.) (Львів: Афіша, 2006); Микола Посівнич, Степан Бандера -життя, присвячене свободі (Toronto: Litopys UPA, 2008); Микола Посівнич, Життя і діяльність Степана Бандери: Документи і матеріали (Тернопіль: Астон, 2008); Микола Посівнич, Варшавський акт обвинувачення Степана Бандери та товаришів (Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2005); Микола Посівнич та Богдан Гордасевич, ред., Степан Бандера: 1909-1959-2009: Збірник статей (Львів: Тріада Плюс, 2010).
123 Rudolf А. Mark, Galizien unter österreichischer Herrschaft: Verwaltung-Kirche-Bevölkerung (Marburg: Herder Institut, 1994), 70, 80. Габсбургская статистика базировалась на религиозной идентичности. В Галичине поляки обычно называли себя католиками, а украинцы -греко-католиками.