Актор ніякий. Однаковий, передбачуваний, примітивний, плоский. Сліду після себе в мистецтві не залишив, хоч і намагався підняти хвилю. Ні багатозначні гримаси з трубкою не допомогли, ні містифікації з прибріхуванням. А що дутися, коли пустий та слизький.
Мильна бульбашка!
Добився популярності, коли сів на хвіст набагато здібнішому колезі Михайлу Державіну, який допомагав йому здаватися сильнішим актором, ніж був насправді. Тандем вийшов вдалим: про щось жартували, хтось сміявся, хоча нині вже такого гумору не розуміють.
У кінці життя, взагалі, не пройшов випробування на порядність.
Навіщо їхати на територію окупованої України та ще й з порушенням її державного кордону?
Чого не вистачало? Навіщо ганьбитися?
Ну, і хто він після такого? Таке важко зрозуміти!
Украсти й освоювати чужі землі – то в крові у росіян?
ШИРВІНДТ Олександр Анатолійович (1934), актор, народний артист рф, художній керівник московського Театру сатири. З 2017 року він є фігурантом бази центру «Миротворець» як особа, що порушила державний кордон України та становить загрозу національній безпеці України.
СИН ШАНСОННОГО РЕСТОРАННОГО ЗЛОДЮЖКИ ЗРІКСЯ БАТЬКА ЧЕРЕЗ ЙОГО ПІДТРИМКУ ВІЙНИ В УКРАЇНІ
Один із найвідоміших російських шансоньє, записав десятки альбомів із кримінальними пісеньками. Ось уже 20 років його пісню «Третє вересня» в росії можна щодня почути в таксі чи по радіо. Виконавець пропагує кримінальну романтику - відправляє на смерть чоловіків – краде синів у матерів, чоловіків у дружин, а ті плескають кумиру в долоні та день і ніч слухають його бездарну муру.
Ще десь є таке у світі? На примітивній дурні заробиш мільйони лише в росії. Навіть і громадянином США це розумів завжди.
Шансон в росії вже не просто маргінальний жанр, а офіційний та найулюбленіший. Пісні про кримінал звучать у кремлі, не може стримати сліз і путін, який за тюремними поняттями головний ворог злочинців!
Шансон подобається і чиновникам церкви. В Інтернеті є відео з трапезної московського храму ікони Божої Матері «Троєручниця», де священник разом із приходом співав головну кримінальну пісеньку росії - «Мурка». Багатьом сподобалася і улюблена співачка путіна - Олена Ваєнга, вбрана в ченця співала кримінальний шедевр «Золоті купола».
Отакі люди вчать жити, кажуть про образу почуттів вірян!
Чого чекати від культури, коли насильство та агресія стають основою рашистського суспільства, в якого немає майбутнього?
З початком війни проти України знову почався зоряний час у найвідомішого виконавця шансону.
Не вилазить з концертів на підтримку вбивств українців.
Спочатку разом з Розенбаумом гнав молодь у кримінал, а тепер на війну. Навіщо накручувати молодих, щоб їхали в сусідню країну і вбивали, грабували та ґвалтували? Вже й слова забуває на концертах. І здоров’ячко не те. Усіх грошей не заробите і на той світ не візьмете!
Своєю підтримкою війни, санкціями, новими подружками дістав навіть рідного сина, який зрікся батька і не хоче спілкуватися зі старим!
Дідусю, зі своїми дурненькими пісеньками й вдачею сидіть вдома!
ШУФУТИНСЬКИЙ Михайло Захарович (1948), шансоньє, заслужений артист. Знаходиться під санкціями України.
У в'язниці не сидів, як і безліч інших, хто співає про кримінал.
У росії споконвіку було прийнято не зарікатися від в'язниці, тож завжди були популярні пісні про кримінал: знаходження на зоні; туга за подругою, яка залишилася на волі; почуття самотності; злі поліціянти. Багатьох вабить та зачаровує тюремний сленг і ліричний герой - завжди самотній, але визнає важливість тюремного колективу. А, головне, має свій моральний кодекс: вкрасти у товариша – смертний гріх, а ось вбивство поліціянта – подвиг! У героя цих шкідливих пісеньок тонка душевна організація – це під час злочину він жорсткий, але якщо взяв гітару, то виллє душу і розповість про свої внутрішні переживання. Як на сеансі у психотерапевта або як після вбивств, ґвалтувань, грабунків цивільних на війні в Україні. За це його і люблять рашисти!
Великим успіхом користувався концерт Шуфутинського, коли співав, а йому підтанцювали чоловіки у формі поліціянтів. Саме такі видовища були та й залишаються до вподоби рашистам.
Свого часу на своїх концертах виконував переважно пісні Розенбаума.
Крав пісні у Розенбаума і ні копійки йому за пісні не давав.
Коли актор справедливо почав вимагати гроші за виконання своїх пісень, то знову ні копійки не дав, але, щоб бути чесним і порядним після виконання кожної пісні почав інтелігентно говорити:
- Дякуємо нашому другові Саші Розенбауму.
Розенбаум йому і відповів на своєму концерті:
- Тамбовський вовк тобі друг.