Ще не було жодної перевірки, щоб не знайшли численних порушень в одному з найбільших музеїв Європи. І завжди директор ні при чому, бо давній друг путіна, як і дружина директора, яка 4 роки працювала під керівництвом майбутнього президента країни у мерії Санкт - Петербургу. Хто в росії осмілиться зачепити таку сімейку?
ПІОТРОВСЬКИЙ Михайло Борисович (1944), спадковий директор державного Ермітажу. Підтримав вторгнення росії в Україну. Довірена особа путіна на виборах 2024. Знаходиться в санкційних списках України і Канади.
Ви лише гляньте на тих музейних начальничків!
-У Грецькому залі, у Грецькому залі…
Корчать із себе чорт знає що, а самі - злодій на злодії! А в музеях руками чіпати та фотографувати нічого не можна!
Та й до картин близько забороняють підходити, щоб не побачили мазанину замість очікуваного шедевра. В Ермітажі ж одні підробки!
Рахункова палата взяла на перевірку 50 екземплярів з Ермітажу і лише 2 виявилися оригіналами! Та ще більшовики міняли оригінали на підробки й продавали на Захід. Немає там цінностей! Одні копії! Оригінали в Ермітажі можна на пальцях перерахувати.
Народ ходить - бродить по Ермітажу, роззявивши рота від захоплення, а там одні підробки!
І висить, і стоїть, і лежить. Уже й розкрадають ті підробки, бо нові співробітники з купленими дипломами думають, що справжні?
Ще якось з оглядкою крали до 90-х, а вже при путіні!
У приватних колекціях все осіло. Контрабандисти допомогли!
Як гидко це все!
Крастимуть доки будівля Ермітажу залишиться чи не єдиним оригіналом, а злодій Піонтровський – найціннішим експонатом!
2021 року відомий колекціонер Андрій Ружніков опублікував відкритий лист Михайлу Піотровському, в якому звинуватив Ермітаж у використанні фальшивок при організації виставки Фаберже.
Піотровський – це інтелігенція? Багато людей сприймає його як поганого злодійкуватого завгоспа. Син завгоспу, який доріс до керівника Ермітажу і який мислить, як його тато завгосп! Інакше й не могло бути! Хто був нічим – той став усім!
Піотровський – це бренд. Забронзовіла директорська династія.
Всі рідні та родичі при справі й з посадами. Клан ніхто і ніколи не прибере. Потягнете Борисовича - витягнете спрут з впливовими людьми. Якийсь депутат здуру не розібрався і хотів влаштувати ревізію в Ермітажі, так було швиденько спущено найвищу вказівку про припинення слідства. Тут головне перевіряльникам на себе не вийти!
Почни розслідування і сліди потягнуться до путінської верхівки!
Розслідування крім позору й обурення нічого не дадуть. Вкраденого не знайти! Довести хто і коли зробив підміну не вдасться. Але з експозиції доведеться вилучити дуже багато експонатів. І хто після цього піде в Ермітаж дивитися на підробки, які не гірші за оригінал.
То навіщо таке розслідування, від якого нічого, крім шкоди?
Для людей працівники культури, зокрема, музеїв, це щось незвичайне: можуть потримати в руках та доглядають за шедеврами! А в Ермітажі - злодії та підробники.
Проста співробітниця украла близько 100 експонатів вартістю майже 6 мільйонів доларів. Ніхто не помічав пропажі роками, доки якийсь покупець не попався з вкраденим і справу не вдалося зам’яти.
Експерти стверджують, що із запасників Ермітажу зникло 150 тисяч предметів. Усе вкрадене списали ще у 90-ті.
І вкрадене, і те, що тільки збиралися вкрасти!
Директор Ермітажу, як і завжди, тут ні при чому!
Тепер нахабність уже не та: зазвичай, не крадуть, а замінюють експонати менш дорогими дублікатами. Головне, встигнути першим!
Візьму! Бо, точно, вкрадуть!
Велика спокуса заробити гарні гроші на реставрації картин. Ціни реставрації деяких картин розміром метр на метр може коштувати до 100 тисяч доларів. А намалювати підробку – 2 тисячі. Звісно, повністю різницю у свою кишеню реставраторам покласти не вдасться – доведеться поділитися з ким слід, але все одно щось та залишиться! Тож коли з начальниками погодили, що повісять на стінку в музеї копію, то й не паряться з потрісканими вицвілими ганчірками. Якщо не можна винести з реставраторської та продати, то в піч, щоб слідів не лишилося!
На експонатах вже ніхто особливо не намагається заробляти.
Заробляють на розпилюванні мільйонів, призначених для розширення Ермітажу та будівництва нових об'єктів. Нескінченно тягнуться фінансові скандали: розікрали й не закінчили одні проєкти, пиляють інші. У Піонтровського на 1,5 млрд рублів розкрадання при будівництві сховища, а він не в курсі! Борисович ніколи нічого не знає! То у нього невідомо куди зникне мільярд рублів, призначених для будівництва фондосховища, то аудитори б’ють тривогу, бо кошторис ремонту Ермітажу завищений на 140 мільйонів. Реакція директора проста: заявляє, що не має до підроблених паперів жодного стосунку. Мовляв, усі документи підписували його заступники!
Гарний керівник! Не бере відповідальність на себе. Підставляє!
Але навіщо тоді й тримати тих заступників, як не для прикриття?
Керівник з шарфом на шиї про крадіжки нічого не знає.
Зручно все звалити на дрібні сошки. Повна безкарність!