Украинка против Украины полностью

"…Коли тії духи справді існують, то вони недобрі і нещирі…".

Само собой разумеется, потому что они — нечистые духи.

"…Коли вони все знають, то чому не кажуть просто, без загадок, замилювання очей, при помочі якихсь дурних столиків, мисочок і т.і.?".

Потому что они суть бесы.

"…Коли не знають нічого, то чому так просто не признаються: не питайте, люди добрі, бо ми такі самі мудрі як і ви? коли знають, та не вільно їм щиро казати, то чому не мовчать, а кокетують з бідними людьми: а я щось знаю, а тобі не скажу!". Потому что слово "диавол" в переводе с греческого означает "лжец".

"…У всякім разі такі, якими вони показуються на сеансах, вони дуже подібні до гарних масок і доміно банальних маскарадів і мені особисто дуже несимпатичні…". Эти духи ей не симпатичны. Зато она симпатична им. Чем? Неуправляемыми страстями, на которых и паразитируют бесы.

"По-моєму, так поводитись, як вони, можна порядній людині тільки на 1-го квітня, — з рештою, може, у духів інша етика, і я до неї не доросла…" Да, у бесов "інша етика". И ведут они себя совсем не так, как "порядна людина": у них круглый год стоит безбожное 1-е апреля.

"Бачите, яка я невдячна, — духи мене протегують перед кимсь, а я так про їх! Ой же, побачимо, чи дуже розсердяться". А чего сердиться? Им очень нравится, когда их не признают. С такими людьми, которые не соблюдают правил душевной и духовной техники безопасности, они делают всё, что пожелают.

"Я собі подумала, що, може, хтось буде вражений отим, що тут написано? Нехай вибачить, я не хотіла його вразити ні насміятися над його вірою, коли то вже віра. Тільки ж хтось питав, як хтось думає, то хтось мусив щиро сказати, інакше було б негідно нас обох…". С такой бы деликатностью, как к своей любимице, да и к другим верующим относиться. Однако здесь, как и во всём, — двойные стандарты. Что дозволено Юпитеру (т. е. Ольге Кобылянской), то не дозволено быку (т. е. христианину). Ниже еще увидим рвение Украинки в ее воинствующем атеизме.

"Я взагалі давно вже втратила віру в духів і спіритичних і всяких інших, добрих і злих, небесних і підземних (та, власне, свідомо й не мала ніколи тії віри), а часом, в хвилини подразнення нервового, щось одзивається, як, напр., страх дзеркал в ночі, прикре почуття від темряви і т.і., певне, се якісь спогади фанстастичного настрою мого дитинства, але я знаю, що то "пережитки", — вірю ж я тільки в одного духа, того, що про нього співав Гейне в своїй "Гірській ідилії" і що йому служили всі найсвітліші душі людскі. І з мене тієї віри досить. Той дух може замінити всіх духів, що грають на столиках, бо той дух грає просто на серцях людських і що може, то творить просто, без містифікацій, і створив він найкращі діла людської штуки через своїх обранців. А що створили спіритичні духи, окрім нападів істеричних? "По ділах їх пізнаємо їх", — сказано в Євангелії".