Здоров був з празником, мій любий Олексію! [7]Сказав би вірш тобі, та, далебі, не вмію.Нехай святиться твій, Олексо, сей деньок;Пий за здоров'ячко горілку та медок.Що вип'єш, то твоє. Пий поти, поки п'ється!Ось бач,- мені і ллють, та ба! уже не ллється!Уже од знахорів я випив не одну...Допивсь - що пес, коли й ногою вже дриґну!Я хочу в шинк - вони ж до якійсь шлють аптеки.Уже із ліжка я не раз чухрав навтеки;Так що ж! Піймають, бра! простягнуть і припруть,Рознімуть зуби ще - і ліки в горло ллють.Бодай не брататься, Олексо, з знахорами!Пий лучче замість лік - горілку з парубками,Щоб ти не знав, що то на світі є гостець,Щоб був здоровий ти, як київський чернець,Щоб до тебе ніщо лихеє не пристало,Щоб нудненько тобі з похмілля не бувало,Щоб не торкнулися до тебе чиряки,Ні волос, ні лишай, ні струп, ні болячки,Щоб ти ні соняшниць, ні кашлю не боявся,І щоб ти з трясцею ніколи не стрічався.Щоб ворог не ступив у тебе на порігІ не судив тебе, із'ївши твій пиріг;Щоб ти парубковав і добре налазився,Та ще й щоб не старим з ким добрим оженився.Тим часом пий, поки горілки в пляшці є.Бо ж в світі, куди глянь, то все що-небудь п'є:Земля п'є з неба дощ, а землю небо смокче;Пшениця й блекота,- все пить на світі хоче;Травиця і квітки холодну росу п'ють,А бджоли із квіток медок солодкий ссуть;Мужик горілку п'є,- та й пан же не гуляє,Бо кров мужицьку він лежить да попиває.17 марта 1819 г., Харьков
<p><strong>СОЛОПІЙ ТА ХІВРЯ, АБО ГОРОХ ПРИ ДОРОЗІ</strong></p>(Казка)Vous voyez le grand gain, sans qu'il faille le dire
Que de ses ports de mer le roi tous les ans tire;
Or, l'avis, dont encore nul ne s'est avisé
Est qu'il faut de la France,- et c'est un coup aisé
En fameux ports de mer mettre toutes les cótes:
Ce serait pour monter а des sommes trés hautes!
Molière. Les facheux. Acte III, scène III [8]
