Потім прийшло протверезіння: раніше, звичайно, ніж у Берліні. Не залишились вірними Гітлерові навіть ті віденські наймички, яким колишній пожирач їхніх сердець і шницелів дозволив у свій час спеціальним декретом народжувати позашлюбних дітей під оком хлібодавців.
Коли в додаток лиха впали на Вінер Нойштат * і передмістя Відня перші американські бомби, а Червона Армія в переможному марші досягла сусідньої з Австрією країни паприки *, віденці визнали, що наступив «особливий момент», після чого відмовили в лояльності облудному пророкові з Берхтесгадена *.
Розпочалося з нарікань у чергах, а закінчилось виступом проти гітлерівських посіпак, виступом, увінчаним повстанням сил австрійського руху опору в квітні ц[ього] РІоку], коли Бальдур фон Шірах одержав від австрійців за вчинені їм «добродійства» солідну плату — п’ять куль в Живіт.
НОВІ ЛЮДИ — НОВІ ПІСНІ
Уряд Рсннсра * опирається на коаліцію з трьох партій: соціал-демократичної і народної (раніше: христиан- сько-соціальної). Творять вони тісний демократичний блок, що представляє інтереси найширших мас міста і села. Ядром і авангардом блоку являються колишні шуц бундівці *, колишні в’язні гітлерівських концентраційних таборів, учасники квітневого повстання.
Перед цією коаліцією стоять серйозні завдання. Найважливіші з них можна сьогодні об’єднати в трьох пунктах: забезпечення населення продовольством, врегулювання житлової проблеми та ліквідація нацистських елементів в управліннях та господарському апараті.
Найбільше труднощів викликає продовольча проблема, якщо зважити на те, що сама Австрія лише в невеликій мірі може задовольнити потреби свого населення. Нестача робочих рук в селі, а також тяглової сили ще більше ускладнює ситуацію.
Про гостроту житлової кризи свідчить факт, що столичне місто Відень нараховувало ще кілька тижнів тому 35 тисяч бездомних. Вирішенню цієї справи допомогла у великій мірі втеча послідовників Гітлера. Першість в одержанні житла надається колишнім в’язням гітлерівських концтаборів та їх родинам.
Відбувається енергійна чистка управлінь та установ. І тут існують великі труднощі, адже Бальдур ставив своїх людей не лише на керівні посади. Після чистки, проведеної у віденському житловому бюро, з 548 службовців залишилось лише 250. Роботи залишається ще, однак, багато: про це свідчать розклеєні на стінах відозви уряду, що закликають населення до боротьби з нацистськими саботажниками і диверсантами, які в останній час посилили свою діяльність.
УРА! ЖИВЕМО!
Багато праці вкладено у відбудову. Відень вже досить давно має воду і світло, курсують трамваї, працює метро, функціонує вже навіть залізнична до Бадена *. За відносно короткий час прибрано з вулиць розвалини, місцева влада приступила до ремонту зруйнованих будинків.
Після визволення Австрії перед її населенням постало ще одне питання: що робити з землею і фабриками, власники яких гітлерівці, що втекли разом з німцями. І3ідповідь на це питання дали терміново створені ради робітників та селян, які взяли на себе тимчасове керівництво залишеними маєтками та підприємствами.
У Відні був урочисто відкритий великий торговельний дім «Гернгрос», який мало що не став жертвою гітлерівських підпалювачів. Зруйнування будинку не допустила самоохорона, що складалася з працівників підприємства, переважно дівчат.
Відновив свою діяльність державний суд. На першому його засіданні державний підсекретар доктор Шеффене- гер оголосив декрет уряду, згідно з яким поновлено діяльність суду присяжних.
СЕРЦЕ ВІДНЯ Б’ЄТЬСЯ В ТАКТ ВАЛЬСУ
Одне тільки, що дозволяє у Відні па хвилину забути про трагедію минулого — бурхливе, як і в давні часи, мистецьке життя. Працює опера, працюють всі театри, які мають приміщення. З оперних афіш не сходить «Весілля Фігаро» Моцарта. В народному театрі відновили Грільпарцера * «Хвилі моря і кохання». Відкрили свої двері десять кабаре і театриків-рев’ю.
Немає також вечора, коли б зал концертного дому світився б пусткою. Останнім часом з успіхом там виступала група українських радянських співаків та музикантів.
Кожної неділі яскраві афіші оголошують вечори пісні і танців. То готель «Вімбергер» організовує в себе «Веселий віденський вечір» за участю старого віденського капельмейстера Пфлєгера, то дирекція «Метрополю» повідомляє про великий концерт народної музики.
Кав’ярні, відомі віденські кав’ярні, переповнені. В них багатолюдно, шумно і весело. Ці люди дійсно вміють і люблять розважатися. Та й справді. Найгірше минуло, життя йде вгору в такт популярних як ще ніколи вальсів Иоганна Штрауса.
12 Я. Галан, т,
353
БУДЕ ДОБРЕ