Раніше, ніж почати свою доповідь, хочу звернути ува­гу на конфлікт, який виник у цьому залі: чи українська мова мав права тут, у цьому місці? Чи я повинен гово­рити по-українському, чи по-польському? (Питає по- польська.) Якщо панування польського фашизму лягав важким тягарем на польську культуру, то тягар цей на землях Західної України в подвійним, бо цей тягар скла­дається як з польського фашизму, панівного, державного, так і з українського. Національне й соціальне гноблення з боку реакційної польської влади не дав можливості роз­вивати українську культуру і літературу, яка б відобра­жала змагання і прагнення народних мас, яка б повністю відображала змагання цих мас і їх боротьбу.

У 1918 році почалося руйнування української культу­ри у всіх її ділянках. Мій український попередник Тудор уже порушив цю тему, але не мав можливості її ви­черпати. Не буду зупинятись на шкільництві. Хотів би я ближче зайнятися українською літературою під польським пануванням. Ця література, як відомо, складається з та­борів. Треба звернути увагу на те, що класове розмежу­вання на цих землях настільки пекуче, що немає середніх шляхів. З одного боку — згуртований фашистський табір, а з другого — табір боротьби за соціальне визволення. Треба б кілька слів присвятити системі гноблення, тобто цькування, яке застосовують до української літератури, особливо селянської. Від певного часу, тобто вже від десяти років, а особливо протягом останніх п'яти років, українська прогресивна робітнича і селянська література не має ніяких перспектив розвитку. В той час коли поль­ські літератори мають можливість виступати публічно, друкуючись у газетах і тижневиках, то українські пи­сьменники такої можливості не мають. Доказом може

послужити факт, що вже три роки немає українського лі­тературного органу. Всі старання отримати дозвіл на такий орган були даремними. Якщо стараємося просуну­ти контрабандою наші статті в тижневиках, то їх постій­но конфіскують. Не можна порушувати соціальних боля­чок, не можна писати про те, що в кожного наболіло, зокрема в робітника, селянина і трудящого інтелігента.

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже