Що може врятувати народ від цієї загибелі? Тільки одно: боротьба! Запекла, повсякчасна масова боротьба проти німецько-фашистських загарбників! Шлях до волі і щастя лежить тільки через боротьбу, а не пасивність, до якої так закликає свій народ польський уряд у Лондоні.
Тоді як усі кращі сини польського народу ідуть зі зброєю в руках на смертний бій проти німецьких окупантів, уряд Сікорського закликає поляків припинити партизанську війну і сидіти склавши руки.
Тоді як увесь польський народ з повагою і любов’ю ставиться до борців за волю Польщі — партизанів, уряд Сікорського не тільки забороняє подавати польським партизанам будь-яку підтримку, а закликає вести з ними
20 Я. Галан, т. 4
609
боротьбу, тобто закликає допомагати окупантам душити польський національно-визвольний рух.
Політика уряду Сікорського ворожа інтересам польського народу.
В 1941 році Радянський уряд дозволив створити на території СРСР польську армію, яка, за заявою Сікорського, мала спільно з Червоною Армією битися проти запеклого ворога всіх слов’янських народів — німецько- фашистських загарбників. Коли польська армія в СРСР була вже готова до бою, уряд Сікорського відмовився послати її на фронт і вивів польські війська з СРСР в Іран.
Більше того, польські генерали і дипломатичні представники уряду Сікорського розгорнули в нашій країні шпигунську діяльність.
Уряд Сікорського показав себе ворогом радянського народу!
Щодалі то все ворожішою, все більш антирадянською ставала політика польських реакційних емігрантів. У своїх антирадяпських вигадках і наклепах польська урядова преса і радіо вирішили перевершити самого Геббельса.
Це особливо яскраво виявилось у зв’язку з геббельсів- ською провокаційною фальшивкою про розстріляних нібито радянськими органами польських полонених офіцерів під Смоленськом. Польський уряд у Лондоні підтримав цей наклеп, хоч і знав, що полонених офіцерів замучили гітлерівці. Своїм зверненням до Міжнародного Червоного Хреста уряд Сікорського показав, що він танцює під дудку Гітлера!
Ніхто в світі не йняв віри фашистським шахраям і провокаторам. Даремними були їхні спроби розколоти єдиний антифашистський фронт волелюбних народів.
Уряд Сікорського виявив своє справжнє обличчя. Відповідь на це могла бути лише одна. Цю відповідь дав Радянський уряд, припинивши дипломатичні відносини з польським урядом у Лондоні.