Війна вступила в фазу остаточного розгрому гітлерівської Німеччини. Ви знаєте, з яким жахом згадують німецькі солдати Сталінград, ви знаете, яку паніку викликала серед них катастрофа фашистської армії в Тунісі. Вам доводиться також бачити, скільки цивільної німоти останнього часу шукає притулку в Галичині, втікаючи від англо-американських бомб, що ураганом вогню і заліза змітають з лиця землі найбагатіші міста проклятої Німеччини.
Таце тільки початок розплати!
Розтерзаний Гітлером український народ вимагає помсти. До помсти кличе сама земля, потоплена, осквернена, залита кров’ю й слізьми своїх людей — українська земля. Цю помсту несуть на вістрях багнетів Червона Армія і армії наших союзників. Недалекий той час, коли ворог, стиснутий від Сходу, Заходу і Півдня сталевим кільцем смерті, буде розгромлений.
Наближається година вашого визволення!
Цю годину кривавий тиран Гітлер намагається будь-що відстрочити, бо знає, що це буде його остання година. Поріділим рядам його армій потрібні нові контингенти гарматного м'яса.
Але нема охочих вмирати за інтереси німецько-фашистських банкротів.
Гітлер і його зграя опинилися в безвихідному становищі. Шукаючи рятунку, вони сьогодні звертаються до вас, вимагаючи від вас ще одного податку — на цей раз податку крові.
Вони створюють так звану «Галицьку стрілецьку дивізію СС», закликаючи українську молодь Галичини вступати в її ряди.
Українці Галичини!
Брати під’яремні!
На цю чергову гітлерівську провокацію лише може бути у вас відповідь, та сама відповідь, що стала бойовим кличем народних месників — українських партизанів:
Смерть німецьким окупантам!
Мало було фашистським катам річок вашої крові. Мало було їм награбованого у вас добра. Мало їм було знущань над тисячами і тисячами галицьких юнаків та дівчат, вивезених на каторгу до Німеччини. Тепер вони хочуть, щоб ви віддали своє життя в каїновій боротьбі проти ваших братів, які несуть вам визволення.
Не бувати цьому ніколи!