- Ще як! Він може відкрити крамницю й спокійно продавати свої авторські зілля по всьому світі, і не мучитись з учнями. Та на нашу вдачу дуже любить викладати. А ще на старших курсах розкриває таємниці деяких своїх особистих рецептів.
- А відомо, хто ще окрім нас буде? – запитала я. Погоджуючись навіть не замислилась, а якщо доведеться працювати пліч о пліч з Айшою.
- Знаю лише двох хлопців з нашого курсу. Девір Лурга та Колін Бердо. Вони не погані, занадто поглинені навчанням. Як в іноді.
- Що робити. Якщо заплатив за проїзд на санях, нащо йти пішки? – запитав Філл підхопленим в мене висловом.
- Правду кажеш. Щось ми засиділись. Побачимось завтра на обіді.
Й попрощавшись майбутні цілительки побігли до бібліотеки, залишивши нас за столиком втрьох.
- Так що за лихоманка? – запитала я у друзів.
- Смертельно небезпечна. Літом в порт ледь не зайшов корабель-примара, так його через чутки не розбираючись одразу спалили. Навіть не перевіривши, - знервовано відповіла Улла.
- А як вона проявляється?
- Спочатку тобі дуже хочеться пити, постійно. Потім підіймається температура та з’являється висип. Наступним етапом йдуть судоми, що заважають дихати, та втрата орієнтації. І на останнє смерть.
- Погано. А їй всі хворіють?
- Майже. Лише один виняток – дракони. Саме на основі їх крові готуються ліки, - відповів вже Філл.
- Тобто, якщо випити моєї крові, то вилікуєшся?
- Навіть не знаю. Ти дракон іншого світу. Навіть припустити не можу яким буде результат. Треба у магістра запитати.
- Обов’язково. А заодно ще запитаю, що буде якщо випити крові до того як захворієш.
- Нащо?
- В моєму світі також було багато хвороб. А ще існувала практика, коли до розумного щеплювали ослаблений вірус, який сприяв виробленню імунітету. Після цього, якщо звісно підхопиш заразу, то й лікування проходило набагато легше. Кров дракона це звісно не те. Й навіть близько. Але якщо вона вже буде в організмі, чи зможе захистити від зараження?
- Цікаве питання. Треба задати при першій же зустрічі з магістром.
- Обов’язково задам. Навіть не буду чекати наступного уроку.
- Я отримав листа з дому. В ньому мій дядько трохи розповів про Гаяв-Ток, - почав Філл сидячи на лаві біля замку Вальдегора.
Вампір вперше з’явився вдома після того, як почав навчатися в особистого вчителя.
- Розповідай.
- Отже. Гаяв-Ток був столицею могутньої імперії розташованій на сучасних Вільних Землях, яка складалась з семи провінцій де правили намісники імператора. Ця імперія існувала майже тисячу років. Потім кожен з цих намісників забажав більшої влади, та зговорившись, підняли заколот проти імператора. Це їм вдалося. Після чого утворилося сім королівств, де колишні намісники стали королями. Але Гаяв-Ток все одно вважався самим важливим містом цієї частини світу, бо саме в ньому перебував один з головних порталів.
- Ми його бачили. Спочатку я здивувалась: чого через нього ніхто сюди не ходить? Адже зруйновані лише вежі. А потім ретельніше дослідивши Террі помітив відсутність камінців-артефактів на арці. Так що портал не справній.
- Так. Ці каміння навмисно вийняли, щоб через портал не потрапила в цей світ усіляка гидота. З інших п’яти також витягли на всякий випадок.
- А щодо Темної Орди? Наскільки може мати рацію вчитель фот Хейнн?
- З цим важче. Фальграм був останнім імператором, після нього країна розпалась на сім частин, які проіснували не одне століття. Про яку саме Темну Орду йшла мова – не зрозуміло. Якщо про те, що відбулось тут, про всіх химер, чудовиськ та не розумних немерців, тоді ви запізнились, або вам просто належить їх знищити. А якщо ні. То цей світ очікує щось по страшніше аніж маскар-летучий.
Всі з огидою здригнулись, при спогаді здоровезного гриба-людожера. Ця смердюча рослина мутант нещодавно завітала на моє подвір’я й заляпала його своїм слизом в спробі вполювати мене на обід. Добре що воно, як і інші потвори, добре горіло, а не добре – при пораненні металом розпилювала галюциногені спори, які подіяли навіть на мене. Не сильно, але мені вистачило, щоб потім пів години ловити в лісі неіснуючого єдинорога.
- Мене бентежить те, що майже всю інформацію про цю частину світу старанно переховують, - повернувшись до розмови, промовила я. – Нащо це робити?
- Може це пов’язано з таємницею хто насправді розпочав останню війну? Хтось та почав божевілля на цих землях, не просто так. Різниця в часі між цими двома подіями майже не помітна, особливо коли тягнеться сторіччями. Ось ці землі оголосили Вільними, й майже одразу почалась війна між жерцями та магами, - запропонувала ще одну думку для обмірковування Улла.
- Загадки, загадки та ще раз загадки. Я не пам’ятаю, щоб стільки таємниць мене оточувало в колишньому світі. Ще й чужих та політичних.
- Не знаю що до таємниць, але я за те, щоб ви в спадщину отримали цей титул, - відповів Філл.
- І нащо воно? – здивувалась я.
- Якщо відновите імперію, чи хоча б одне королівство, мені буде де ховатися від братів.