Вони вже дійшли до кінця залу, і Кетрін спохмурніла, бо, вочевидь, не побачила того, що шукала.
— Ти сказав, що в цій будівлі є щось на кшталт жилих кімнат?
— Так, для розміщення учасників конференцій.
— Тож десь тут має бути кухня, еге ж?
— А ти що — зголодніла?
Вона зиркнула на нього з-під лоба.
— Ні, мені потрібна лабораторія.
«Звісно, що потрібна». Нарешті Ленґдон помітив низхідні сходи з потрібним символом. То була улюблена піктограма американців.
Підвальна кухня скидалася на виробничий цех — нагромадження конструкцій з іржостійкої сталі та величезних чанів, вочевидь розрахованих на приготування харчів для великих груп людей. Кетрін зачинила двері й увімкнула світло. Й одразу ж автоматично увімкнулася вентиляція.
Жінка заходилася нишпорити в шафах.
— Роберте, — майже наказала вона, — будь ласка, витягни піраміду і постав її на плиту.
Відчувши себе новачком-практикантом під орудою досвідченого шеф-кухаря, Ленґдон зробив, як йому сказали: дістав піраміду, зверху припасував горішній камінь. А Кетрін тим часом уже наповнювала величезний чан гарячою водою з крана.
— Будь ласка, постав оце на плиту.
Ленґдон підняв важучий масний чан на плиту, а Кетрін тим часом увімкнула газовий пальник на всю потужність.
— Ми що — раків варитимемо? — з надією в голосі спитав професор.
— Дуже смішно. Ні, ми займемося алхімією. Щоб ти знав, це чан для вермішелі, а не для раків. — І вона показала на вставний друшляк, який витягла з чана і поклала на плиту поруч із пірамідою.
«Який же я йолоп».
— Отже, кипляча вермішель допоможе нам розшифрувати піраміду?
Кетрін проігнорувала це зауваження і серйозно продовжила:
— Не сумніваюся, що ти знаєш історичну та символічну причину, чому масони обрали число тридцять три своїм найвищим ступенем.
— Звісно, знаю. У добу Піфагора, за шість сторіч до народження Христа, традиційна нумерологія вихваляла число тридцять три як найвище з усіх старших чисел. То була найсвященніша цифра, що символізувала Божественну істину. Ця традиція продовжилася серед масонів... і деінде. Не випадково християн навчали, що Христос був розіп'ятий у віці тридцяти трьох років, хоча реальних історичних відомостей стосовно цього не існувало. Не випадково також, що Йосипові, за переказами, було тридцять три, коли він одружився з Дівою Марією, що Ісус здійснив тридцять три чуда, що ім'я Господа згадується в Книзі Буття тридцять три рази і що в ісламі мешканці раю назавжди залишаються тридцятитрьохрічними.
— Тридцять три, — сказала Кетрін, — це священне число в багатьох містичних традиціях.
— Саме так, — підтвердив Ленґдон, і досі не здогадуючись, який стосунок має до цього чан для вермішелі.
— Тому для тебе не стане несподіванкою, що перші алхіміки, розенкрейцери та містики на кшталт Ісака Ньютона також вважали це число священним.
— Авжеж, — погодився Ленґдон. — Ньютон глибоко цікавився нумерологією, пророцтвами та астрологією, але який стосунок це має...
— Все відкривається на тридцять третьому ступені.
Ленґдон витяг з кишені Пітерів перстень і прочитав цей напис. А потім поглянув на чан з водою.
— Вибач, я не розумію, що ти хочеш сказати.
— Роберте, спочатку ми припустили, що слово degree стосується масонського ступеня, але коли ми повернули перстень на тридцять три градуси, то куб зазнав трансформації і перетворився на хрест. І в той момент ми збагнули, що слово degree використовується тут в іншому значенні.
— Так. У значенні градуса дуги.
— Саме так. Але слово
Ленґдон зиркнув на чан з водою.
— Градус температури?
— Авжеж! — вигукнула Кетрін. — Весь час це рішення було перед нами. Все відкривається на тридцять третьому градусі. — Якщо ми нагріємо піраміду до тридцяти трьох градусів, то вона, можливо, щось і відкриє нам.
Ленґдон знав, що Кетрін Соломон була жінкою винятково розумною, однак йому здавалося, що вона не бере до уваги однієї важливої обставини.
— Якщо я не помиляюся, то за шкалою Фаренгейта тридцять три градуси — це майже точка замерзання. Чи не слід нам радше поставити піраміду до холодильника?
Кетрін посміхнулася.
— Не слід — якщо ми хочемо дотримуватися рецепта, складеного великим алхіміком та містиком-розенкрейцером, який підписував свої праці псевдонімом Jeova Sanctus Unus.
«Ісак Ньютон складав рецепти?»
— Роберте, температура є фундаментальним каталізатором в алхімії, і вона не завжди вимірювалася за Фаренгейтом чи Цельсієм. Існують набагато давніші шкали температур, і одну з них винайшов Ісак Ньютон.
— Шкала Ньютона! — вигукнув Ленґдон, збагнувши, що Кетрін має рацію.
— Так, шкала Ньютона! Він склав власну систему кількісного визначення температури, що базувалася виключно на природних явищах. За точку відліку він узяв температуру танення льоду і назвав її нульовим градусом. — Кетрін на мить замовкла, а потім продовжила: — Гадаю, мені не треба пояснювати тобі, який градус він визначив, як температуру кипіння води — основу основ всіх алхімічних процесів?
— Тридцять три.
