Андерсон повів ліхтариком і висвітив велетенську косу, прихилену до чорної стіни.

— Це не символ смерті, як багато хто вважає, — відповів Ленґдон. — Радше коса є символом перетворювальної живильної сили природи — тобто йдеться про збирання її дарів.

Сато й Андерсон замовкли, намагаючись звикнути до химерного інтер'єру. А Ленґдонові не хотілося нічого — лише якомога скоріше забратися звідси геть.

— Розумію: ця кімната здається вам дивовижною та незвичною, — сказав він своїм супутникам. — Але тут насправді нема на що дивитися. Все це є досить звичним та нормальним. Багато масонських лож мають точнісінько такі самі камери.

— Але це не масонська ложа! — огризнувся Андерсон. — Це Капітолій Сполучених Штатів, і мені хотілося б знати, якого біса ця кімната з'явилася в моїй будівлі?!

— Інколи масони облаштовують такі кімнати для медитації у своїх офісах чи приватних помешканнях. Нічого дивного в цьому немає. — Ленґдон знав одного кардіохірурга з Бостона, який перетворив комірчину у своєму офісі на кімнату роздумів, щоби мати змогу поміркувати над тлінністю буття перед тим, як піти до операційної.

На обличчі Сато з'явилася тривога.

— Кажете, Пітер Соломон приходить сюди для того, щоб медитувати про смерть?

— Узагалі-то, я не знаю, — щиро зізнався Ленґдон. — Може, він створив тут святилище для своїх братів-масонів, які працюють у цьому ж будинку, щоб дати їм духовний притулок від хаосу матеріального світу, місце, де впливовий законодавець зможе віддатися роздумам, перед тим як приймати закони, що змінять життя його співвітчизників.

— Як зворушливо, — саркастично зауважила Сато. — Але чомусь мені здається, що в американців можуть виникнути великі проблеми, якщо їхні політичні лідери молитимуться в комірчинах з косами та людськими черепами.

«Не варто про це турбуватися», — подумав Ленґдон, уявивши, настільки кращим став би світ, якби лідери знаходили час поміркувати над невідворотністю смерті, перш ніж кидати країну у вир війни.

Сато рішуче стиснула губи і ретельно обдивилася всі чотири кутки кімнати, слабо освітленої ліхтарем.

— Тут мусить бути щось іще, окрім людських кісток і тарілочок із хімікатами, професоре. Хтось привіз вас із Кембриджа до Вашинґтона, щоб ви потрапили до саме цієї кімнати.

Ленґдон інстинктивно притиснув до себе сумку, і досі не уявляючи, який стосунок має отой маленький пакунок до цієї кімнати.

— Перепрошую, пані, але я не бачу в цій кімнаті нічого незвичного. — Ленґдон сподівався, що, може, зараз, вони нарешті візьмуться за пошуки Пітера.

Ліхтарик Андерсона знову замерехтів, Сато різко повернулася до шефа і роздратовано кинула, виявляючи свій нелегкий характер:

— Невже так важко здогадатися, заради Бога! — Вона різко засунула руку в кишеню і витягнула звідти запальничку. Крутнувши великим пальцем коліщатко, вона простягнула руку і піднесла вогонь до єдиної свічки в кімнаті. Ґнотик зашипів і загорівся, кинувши примарне світло на тісну кімнату. На кам'яних стінах загойдалися довгасті тіні. Нарешті полум'я розгорілося — і перед ними відкрилася неочікувана картина.

— Погляньте! — вигукнув Андерсон, простягнувши руку.

У мерехтливому світлі на задній стіні вони побачили вицвіле графіті: сім великих літер.

VITRIOL

— Слово якесь дивне, — мовила Сато, вдивляючись у літери, на які свічка кинула моторошну тінь у формі людського черепа.

— Узагалі-то, це абревіатура, — пояснив Ленґдон. — Її пишуть на задніх стінках більшості подібних комірчин — це стенографічний запис медитативної масонської мантри: Visite Interiora Terrae, Rectificando Invenies Occultum Lapidem.

Уперше в погляді Сато з'явилося щось віддалено схоже на повагу до професора.

— А що це означає?

— Побувай у земних глибинах і через очищення знайди схований камінь.

Тепер у погляді Сато з'явилася гостра зацікавленість.

— А чи не має цей схований камінь якогось стосунку до схованої піраміди?

Ленґдон знизав плечима, не бажаючи заохочувати таке порівняння.

— Ті, кому подобається фантазувати на тему схованих у Вашинґтоні пірамід, дійсно скажуть вам, що під occultum lapidem йдеться про кам'яну піраміду. Інші ж запевнятимуть, що це посилання на філософський камінь, тобто речовину, яка, на думку алхіміків, могла дати їм вічне життя або обернути свинець на золото. А ще інші твердитимуть, що під цим розуміють Святу Святих — потаємну кам'яну камеру в підвалині Великого Храму. Дехто каже, що для християн це є натяком на сховані повчання Святого Петра, бо Petrus означає «камінь». Кожна езотерична школа по-своєму інтерпретує слово «камінь», але в кожному разі цей occultum lapidem є джерелом могутності та просвіти.

Андерсон прокашлявся:

— А чи міг Соломон збрехати цьому типові? Сказав, ніби тут щось є, а насправді тут нічого немає.

У Ленґдона теж з'явилася така думка.

Раптом полум'я свічки замерехтіло, наче під подувом протягу. На якусь мить воно потьмяніло, але не згасло і знову яскраво запалало.

Перейти на страницу:

Похожие книги