— Анатолію, ти впевнений? — запитала племінника тітка, рівна, як штангенциркуль, єдина кровна родичка дядька Толі у цілому світі. Тітка у війну, відразу після смерті брата, здала дядька Толю в інтернат, розумно розсудивши, що так їм удвох буде простіше прогодуватися. Коли після інтернату Толя вступив до педагогічного училища, вона почала двічі на місяць акуратно переводити йому гроші, з якогось Кримського містечка із дивною неросійською назвою Сімеїз — десять карбованців сьомого і десять двадцять сьомого числа. На сватання дядько Толя, що вже працював істориком в Луганській школі, викликав тітку телеграмою. Та приїхала. Не зустрічаючись років двадцять, вони були неприємно здивовані один одному на залізничному вокзалі Луганська. Тітка виявилася сухорлявою старою з владними складками по обидві сторони твердого рота. Дядя Толя виявився високим, галасливим хлопцем, ніби в докір тітці, дуже схожим на свого батька, якого він зовсім не пам'ятав.
У нас в стране правильная европейская судебная система, которая досталась в руки не созревшим до неё людям, думающим больше о собственной выгоде.
Пусть коллеги поправят меня, если я сформулировал не совсем точно слова Павла Петренко, министра юстиции Украины, которые он сказал на встрече с блогерами в пятницу, 25 сентября этого года.
Слушать Павла приятно.
Приятно, что в ответах на вопросы он не уходит в дебри словесной эквилибристики, а отвечает по сути. Приятно, что он почти не обращается за подсказками к помощнице, которая сидит здесь же, за спинами блогеров, сам помнит цифры, сроки и детали решенных и решаемых задач. Приятно, что министерством вводятся современные электронные сервисы, которые уже успешно работают.
Приятно, честное слово.
Сокращение численности персонала в министерстве с 24 тысяч человек до 18 тысяч, без потери функциональности, и в ближайших планах сокращение еще 6 тысяч служащих, оптимизация раздутого штата сотрудников — это приятно.
