— Затока. Нам завжди говорили триматись подалі від неї, тому що там знаходилась гора Отріс. Але це була не єдина причина, так? Римський табір... він має бути десь поряд із Сан-Франциско. Можу закластися, що його розмістили там, щоб наглядати за територією титанів. Де він знаходиться?

Хірон смикнувся у візку.

— Не можу сказати. Якщо чесно, мені ніколи не довіряли цю таємницю. Моя колега, Лупа, не з тих, хто ділиться інформацією. А спогади Джейсона були знищені.

— Табір приховують потужні чари, — сказав Джейсон. — І добре охороняють. Ми можемо шукати його роками, і все одно не знайдемо.

Рейчел Дер схрестила пальці. З усіх людей у кімнаті тільки вона не здавалась збентеженою цією розмовою.

— Але ж ви спробуєте, еге ж? Ви побудуєте човен Лео, «Арго II». І перш ніж вирушити до Греції, ви вирушите на пошуки римського табору. Вам знадобиться їхня допомога у битві з велетнями.

— Кепський задум, — застерегла Клариса. — Якщо римляни побачать воєнний корабель, вони вирішать, що ми нападаємо.

— Скоріш за все, ти маєш рацію, — погодився Джейсон. — Але ми повинні спробувати. Мене послали сюди, щоб ознайомитись із Табором напівкровок, спробувати переконати вас, що два табори не мають бути ворогами. Це знак примирення.

— Гм, — промовила Рейчел. — Тому що Гера впевнена, що нам потрібні два табори, щоб перемогти у війні з велетнями. Сім героїв Олімпу... деякі греки, деякі римляни.

Аннабет кивнула.

— Твоє Велике Пророцтво — який там останній рядок?

— «...до Брами Смерті йдуть ворожі сили».

— Гея відчинила Браму Смерті, — промовила Аннабет. — Вона випускає найгірших лиходіїв з Підземного царства на битву з нами. Медея, Мідас... Будуть інші, я певна. Можливо, рядок означає, що римські та грецькі напівбоги об’єднаються, знайдуть Браму і зачинять її.

— Або це може означати, що вони битимуться одне з одним біля Брами Смерті, — відзначила Клариса. — Там не сказано, що ми будемо співпрацювати.

Запанувала тиша, поки таборяни усвідомлювали цю приємну думку.

— Я піду, — сказала Аннабет. — Джейсоне, коли ви збудуєте свій корабель, дозволь мені піти з вами.

— Я сподівався, що ти це запропонуєш, — сказав Джейсон. — Саме ти... ти нам потрібна.

— Стривайте, — нахмурився Лео. — Тобто я не проти. Але чому саме Аннабет?

Аннабет і Джейсон глянули одне на одного, і Джейсон зрозумів, що він має все пояснити. Вона знала неприємну істину.

— Гера сказала, що моє прибуття було обміном ватажків, — сказав Джейсон. — Спосіб двом таборам дізнатись про існування одне одного.

— Еге? — сказав Лео. — І?

— Обмін двосторонній, — сказав Джейсон. — Коли я потрапив сюди, моя пам’ять була стерта. Я не знав, хто я і звідки прийшов. На щастя, ви, друзі, взяли мене до себе, і я знайшов новий дім. Я знаю, що ви мені не вороги. Римський табір... вони не такі дружелюбні. Ти маєш швидко довести, що чогось вартий, або не вцілієш. Вони, можливо, не будуть такі гостинні до нього, а якщо дізнаються, звідки він прийшов, то він може потрапити в серйозну халепу.

— Він? — запитав Лео. — Про кого ти говориш?

— Про мого хлопця, — рішуче промовила Аннабет. — Він зник приблизно в той час, коли з’явився Джейсон. Якщо Джейсон прийшов до Табору напівкровок...

— Саме так, — погодився Джейсон. — Персі Джексон у другому таборі і, швидше за все, навіть не пам’ятає, хто він.

Перейти на страницу:

Все книги серии Герої Олімпу

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже