Я, подумала Ілея, цікавлюся тим, чим їхні напади відрізняються від демонів. У спаунів зазвичай були пазуристі руки, і вони, здавалося, мали однолезові.
“Maybe we’ll find out soon,” Ilea said, hearing more noise coming from farther down the hallway.
— Може, скоро дізнаємося, — сказала Ілея, почувши ще більший шум, що долинав з коридору.
Austin seemed to notice a moment later and lost a bit of the color on his face.
Остін, здавалося, помітив це за мить і трохи втратив колір на обличчі.
“What the hell are they doing? They shouldn’t react to any of that,” he grumbled, turning around and pointing behind them. “We’re leaving. Back to the shaft, wait them out.”
"Якого біса вони роблять? Вони не повинні ні на що з цього реагувати, — буркнув він, обернувшись і показавши позаду них. "Ми виїжджаємо. Повертайся до шахти, перечікуй їх».
Ilea wasn’t about to leave without testing herself against them. If their level was around two eighty, she’d at least try.
Ілея не збиралася йти, не випробувавши себе проти них. Якби їхній рівень був близько двох вісімдесяти, вона б принаймні спробувала.
“Are there ranged variants? Can they see without eyes? And what’s their usual level range?” she asked succinctly, ash forming around her as the three others ran back toward the hall they had come from.
"Чи є варіанти дальнього бою? Чи можуть вони бачити без очей? А який у них звичайний діапазон рівнів?» — лаконічно запитала вона, і попіл утворився навколо неї, коли троє інших побігли назад до зали, з якої вони прийшли.
Ilea blinked next to the running form of Austin, who looked at her aghast. “Gods, lady. Usually no ranged, they see well enough, and they can smell well but mostly rely on sight. Range between two fifty and fuck knows. I suggest you come with us.”
Ілея кліпнула очима поруч з біговою формою Остіна, який здивовано подивився на неї. — Боги, пані. Зазвичай вони не перебувають на відстані, вони бачать досить добре, і вони можуть добре відчувати запах, але в основному покладаються на зір. Діапазон між двома п'ятдесятьма і блядь знає. Я пропоную вам піти з нами».
He stopped beneath the shaft, crossbow on his back, then jumped from one side of the shaft to the other. Ilea watched in amazement as Baron bent his knees before jumping up, his heavy arms smashing into both walls before he dragged himself upward.
Він зупинився під древком, поклавши арбалет на спину, а потім перестрибнув з одного боку древка на інший. Ілея з подивом спостерігала, як Барон зігнув коліна, перш ніж підстрибнути, його важкі руки врізалися в обидві стіни, перш ніж він потягнувся вгору.
Pretty strong, or his suit is.
Досить сильний, або його масть.
She glanced at Seath, who looked back at her, eyes frantically darting to the hallway before she jumped up into the exit with the most graceful movements of the three.
Вона глянула на Сіта, який озирнувся на неї, несамовито кинувши очі в коридор, перш ніж вона вискочила на вихід найграціознішими рухами з трьох.
Blinking back toward the monster’s corpse, Ilea moved it a little with her ash, checking for possible weaknesses. The tips of its bone blades were venomous, according to her Poison Resistance. The creature looked strong, fast, and certainly dangerous. Perfect, really, after all of those tunnels, bugs, and traps.
Моргнувши назад до трупа чудовиська, Ілея трохи посунула його своїм попелом, перевіряючи можливі слабкі місця. Кінчики його кістяних лез були отруйними, згідно з її отруйною стійкістю. Істота виглядала сильною, швидкою і, безумовно, небезпечною. Ідеально, насправді, після всіх цих тунелів, жуків і пасток.
Let’s see how you fare.
Давайте подивимося, як у вас справи.
The noises from ahead definitely came from more of the creatures, but after waiting for a minute, they seemed to have passed.
Шум попереду, безперечно, долинав від більшої кількості істот, але, почекавши хвилину, вони, здавалося, пройшли.
Are you kidding me?
Ви жартуєте?
Ilea blinked toward them, her Hunter’s Sight immediately picking up the droplets of blood that marked their route. More corridors opened up as she followed, the noises growing louder again, before a blink brought them into her Sphere.
Ілея моргнула до них, її Мисливський Зір одразу ж підхопив краплі крові, що позначали їхній маршрут. У міру того, як вона йшла за нею, відкривалися нові коридори, шуми знову ставали все гучнішими, перш ніж миготіння привело їх до її Сфери.
There were six of them, running as if death was chasing them. Their movements were certainly not refined, feral almost. Ilea blinked next to the one closest to her. Identifying all of the creatures, none had a triple mark. Some were even identifiable.
Їх було шестеро, вони бігли так, наче смерть женеться за ними. Їхні рухи, звичайно, не були витонченими, майже дикими. Ілея кліпнула очима поруч з найближчим. Ідентифікуючи всіх істот, жодна з них не мала потрійної позначки. Деякі з них навіть можна було ідентифікувати.
