— Коли ми вперше познайомилися з вами двома,— сказав Страйк, проігнорувавши ці слова,— я подумав, що Айрін хотіла, щоб ви двоє прийшли на бесіду разом, аби ви не вибовкали її секретів, але все було навпаки, правда? Ви хотіли бути присутні, щоб контролювати те, що скаже вона.
— Ну, так,— знову зітхнула Дженіс,— але не дуже добре я впоралася, еге ж? Вона патякала наліво і направо.
— Скажіть мені, Чарлі Рамедж справді бачив зниклу жінку в Лемінгтон-Спа?
— Ні. Мені просто хтілося переключити вашу увагу, шоб ви поменше думали про те, як Марго мне Кевові живіт. Чарлі Рамедж сказав мені, шо бачив Мері Фланаґан на сільському цвинтарі у... десь у Вустерширі, здається. Я знала, шо цього ніхто не заперечить, знала, шо він помер, і знала, шо він постійно вигадував небилиці, ніхто з його знайомих не пригадає чергову його байку.
— А згадка про Лемінгтон-Спа мала спрямувати мою увагу на Айрін і Сатчвелла?
— Ага,— підтвердила Дженіс.
— Це ви підсипали ліки в термос Вілми Бейліс? І тому працівникам клініки вона здавалася п’яною.
— Так, це я.
— Навіщо?
— Я вже казала вам,— нетерпляче мовила Дженіс,— сама не знаю, навішо я це роблю, просто роблю... Хтілося подивитися, шо з нею буде. Я люблю знати, чому відбувається те чи те, навіть коли іншим це не цікаво... Але як ви до цього додумалися? — запитала вона вимогливо.— Ні Талбот, ні Лосон і не запідозрили нічо’.
— Лосон, може, й ні,— відповів Страйк,— а от Талбот, думаю, запідозрив.
— Та ні, не може бути,— миттю заперечила Дженіс.— Та він танцював під мою дудку.
— Щодо цього я не впевнений,— сказав Страйк.— Він залишив дуже дивні нотатки, і в них він повертався постійно до смерті Скорпіона, або Юнони,— це прізвиська, які він дав Джоанні Гам-монд. Сім допитів, Дженіс. Думаю, він підсвідомо знав, що з вами щось не те. Він багато разів згадує отруту,— думаю, це засіло в нього в голові через те, як померла Джоанна. В одному місці (вчора ввечері я знову перечитував його нотатки) він переписав довгий опис «королеви чаш» з карт таро. Оті слова, що вона є віддзеркаленням того, хто на неї дивиться. «Роздивитися істиннну її подобу вкрай важко». А тої ночі, коли його забрали в лікарню, він марив про демоницю з кубком у руці та ще сімома в неї на шиї. Він був занадто хворий, щоб пов’язати всі свої підозри, але його підсвідомість і далі намагалася підказати йому, що ви не та, за кого себе видаєте. В одному місці він пише: «Невже Цетус має рацію?» Він кликав Айрін Цетусом, тобто Китом... і я в певний момент запитав себе, про що йдеться. В чому вона має рацію? А тоді мені пригадалося, як Айрін одного разу сказала, що, на її думку, ви мали до Датвейта «сентимент».
Почувши ім’я Датвейта, Дженіс трішки здригнулася.
— І Дороті Оукден казала, що в присутності Датвейта ви вічно хихикали,— провадив Страйк, пильно спостерігаючи за нею.— А ще Дороті ставила вас в один ряд з Айрін і Глорією, зараховуючи до «багряних жон», тобто блудниць вавилонських, а це означає, що вона колись бачила, як ви фліртуєте.
— Оце і все, шо ви на мене мали: шо я одного разу пофліртувала і шо я — «королева чаш»? — поцікавилася Дженіс, додавши в голос нотку презирства, хоча Страйк бачив, що вона приголомшена.
— Ні,— озвався Страйк,— було й багато іншого. Дивні аномалії і збіги. Багато хто казав мені, що Марго не любила «медсестру», але вас частенько плутали з Айрін, тож я не одразу вирахував, що йшлося саме про вас... А ще ж була ламка Х-хромосома. Коли я вперше побачив вас з Айрін, ви заявили, що бували в Аторнів лише раз, але чомусь знали про них дуже багато. Ламку Х-хромосому на початку сімдесятих називали синдромом Мартіна — Белл. Якщо ви бачилися з ними тільки отого одного разу, було дуже дивно, звідки ви точно знаєте, що з ними не так, ще й користуєтеся сучасним терміном... А потім я почав помічати, що люди біля вас постійно страждають на розлад шлунка або поводяться як п’яні. На барбекю в Марго і Роя ви щось підмішали в пунш?
— Підмішала, ага,— сказала вона.— Блювотний корінь. Подумала, кумедно буде, якшо вони всі вирішать, шо отруїлися барбекю, але потім Карл розбив чашу, і я навіть зраділа... Мені просто хтілося, шоб їм усім стало зле, хтілося попіклуватися про них, а ше зіпсувати їй вечірку, але це була дурість, правда?.. Ось шо я мала на увазі, кажучи, шо іноді ходила по краю: вони всі були лікарі, а шо якби вони здогадалися?.. Лише Глорія випила великий келих, і їй стало зле. Чоловікові Марго це не сподобалося... заблювала їхній гарненький будинок...
Страйк бачив, що за сумирною зовнішністю ховається стихійне бажання руйнувати.
— Блювання Глорії на барбекю,— промовив Страйк,— Айрін і її постійні розлади шлунка... Кевін, у якого вічно болів живіт...
