— Ми приїхали до Аррану на вихідні. Шахразада — це так мачуху звали — і батько Шарлотти дуже пили. Там у половини родини ще й біда з наркотиками, у всіх тих зведених сестер і напівбратів. Отже, ми вчотирьох вирішили випити після вечері. Батько Шарлотти від початку дивився на мене косо, бо сподівався, що я хоч трохи блакитної крові. Нас із Шарлоттою поселили у різні кімнати на різних поверхах. Десь о другій ночі я пішов до себе, роздягнувся, завалився спати... був п’янючий... вимкнув світло, а за дві хвилини хтось прочинив двері. Я подумав, що то Шарлотта, хто ж іще. У кімнаті було темно — хоч очі виколюй. Я посунувся, вона лягла поруч...

Робін зрозуміла, що сидить із роззявленим ротом, і закрила його.

— ...і була абсолютно гола. Але мене нічого не збентежило — я ж майже пляшку віскі спожив. Вона, гм, потягнулася до мене, якщо ти розумієш, про що я...

Робін притиснула долоню до рота.

— ...ми поцілувалися, а тоді вона прошепотіла мені на вухо, що бачила, як я задивлявся на її цицьки, коли вона нахилялася. Тут я зрозумів, що це хазяйка дому. Щоб ти знала, на її цицьки я не дивився. Я тільки дивився, чи не доведеться її ловити, бо жіночка налигалася і я боявся, щоб вона не впала у камін, як підкидатиме дрова.

— І що ти зробив? — крізь руку спитала Робін.

— Вистрибнув із ліжка так, ніби мені петарду в сраку встромили, — відповів Страйк, а Робін знову засміялася, — перекинув столик, розбив величезний вікторіанський кухоль. А вона тільки хихотіла. Вона, здається, думала, що я от зараз знову ляжу до неї, хай тільки шок мине. Я саме шукав у темряві труси, коли у двері справді ввійшла Шарлотта.

— Ой божечки.

— Так, вона без розуміння сприйняла те, що ми з її мачухою удвох в кімнаті голі, — сказав Страйк. — Не могла вирішити, котрого з нас хоче убити більше. Від криків прокинувся сер Ентоні. Побіг нагору у своєму парчевому халаті, але зоп’яну не зав’язав його як слід. Він ввімкнув світло і став у дверях із рушницею, гадки не маючи, що в нього пісюн теліпається, аж поки жінка йому не зауважила. «Ентоні, — каже, — твого Джонні Моргунчика видно».

Робін так зареготала, що Страйк зачекав, поки вона заспокоїться, і тільки тоді продовжив оповідь. Сивань на барі неподалік від їхнього столика поглядав на Робін із кривим посміхом на вустах.

— І що було далі? — спитала Робін, віддихавшись і витерши очі крихітною серветкою, яку їй подали до напою.

— Наскільки я пам’ятаю, Шахразада навіть не пробувала виправдатися. Здається, вона вважала, що утнула класний жарт. Шарлотта кинулася на неї, я схопив Шарлотту, а сер Ентоні, вочевидь, вирішив, що я сам у всьому винен, бо не замкнувся. Шарлотта теж до цього схилялася. Але попереднє життя з мамою не готувало мене до звичаїв аристократії. Заради справедливості, богема у сквотах поводилася значно пристойніше.

Страйк підняв руку, показуючи усміхненій офіціантці, що вони бажають замовити ще, а Робін, у якої зо сміху боліли боки, підвелася.

— Я до вбиральні, — задихано промовила вона. Сивань на барі провів її поглядом.

Коктейлі були невеликі, міцні, а Робін, яка більшу частину часу стежила за людьми і тому носила кросівки, забула, як ходити на високих підборах. Вона мусила міцно вхопитися за поруччя, спускаючись застеленими червоним килимом сходами до жіночої вбиральні, яка виявилася чи не найпристойнішою з усіх, де Робін колись бувала. Ніжно-рожеві, ніби полуничний макарон, стіни, круглі мармурові раковини, оксамитовий диван, фрески з німфами серед лілей.

Справивши потребу, Робін розгладила сукню і глянула у дзеркало, чи не потекла від сміху туш. Поки мила руки, думала про історію, яку повідав Страйк. Хоч ця оповідь і здалася Робін смішною, лячно від неї теж було. Протягом своєї детективної кар’єри Робін встигла стикнутися із розмаїттям людських дивацтв, нерідко й сексуального ґатунку, та все одно часто почувалася наївною та недосвідченою порівняно зі своїми ровесницями. Власного досвіду у диких нетрях сексуальних авантюр Робін не мала. У неї був тільки один сексуальний партнер і дуже вагомі причини не лягати у ліжко з людиною, якій вона не може довіряти. Свого часу немолодий чоловік з плямою вітиліго за лівим вухом присягався у суді, що дев’ятнадцятирічна Робін сама запропонувала йому секс під темними сходами і встигла сказати, що любить грубість, перш ніж втратити свідомість, коли він душив її.

— Далі питиму воду, — сказала Робін за п’ять хвилин, сідаючи у своє крісло навпроти Страйка. — Коктейлі тут серйозні.

— Пізно, — озвався Страйк; офіціантка саме поставила перед ними склянки. — Може, хочеш сендвіч, щоб алкоголь трохи осів?

Він простягнув Робін меню. Ціни були захмарні.

— Та ні, слухай...

— Я б не запрошував тебе до «Рітцу», якби не планував вивернути калитку, — махнув рукою Страйк. — Я б замовив торт, але...

— Ільза вже замовила його на завтра? — здогадалася Робін.

Наступного вечора компанія друзів, серед яких був і Страйк, збиралася на святкування дня народження Робін, яке організувала спільна подруга.

Перейти на страницу:

Все книги серии Корморан Страйк (uk)

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже