— І я згодна... Звичайно,— зразу ж озвалася Нано.— Обіцяю бути неупередженою, бути справедливою!
— Гогі, твоє слово!
— Про що тут говорити! І я згодний. Але безстороннім, певно, не можу бути... Я добре знаю Дату Туташхіа. Знаю, що він чудова людина. Скажу вам наперед, я буду небезсторонній — від початку й до кінця. Вирішуйте самі — чи можу я накидати вам своє ставлення, яке не зміниться ніде й ніколи?! Навіть коли історія, яку розповість граф Сегеді, має в собі самий лише негативний заряд. Що тоді робити? — Гогі знизав плечима й розвів руками.
— Ну що ж, і така позиція можлива,— сказав Сегеді.— Пан Георгій заздалегідь, без наших суперечок і доказів, упевнений, що прощення не зробить Дату Туташхіа небезпечнішим. Історія, яку я вам збираюся повідати, хоч би як ми до неї поставилися загалом, неодмінно матиме в собі прикмети — дрібні або великі,— які підкріплюють саме вашу позицію. І ви зможете не лише зміцнитися у ваших почуттях, а й перевірити, чи міцні й істинні вони... Зі свого боку, панове, присягаюся, що буду безстороннім не лише у своїх судженнях, а й у доборі фактів та обставин Життя, про які збираюся розповісти вам.
— Я згодний,— сказав Елізбар Карічашвілі.
— І я згодний,— махнув рукою Гогі.
— Тепер, панове, слово за Датою Туташхіа,— сказав я.— Чи даєте ви нам право стати суддями вашого минулого життя й чи хочете прийняти умови графа Сегеді?
Дата Туташхіа, всміхаючись, не квапився з відповіддю. Він перебрав чотки по дві-три намистини, а по тому сказав!
— Згодний я.
Сегеді, вибачившись, попросив зачекати його кілька хвилин. Він устав і пішов з вітальні до парадного виходу. Не знаючи, як бути, я рушив слідом за ним. Сегеді попросив відчинити двері й вийшов на вулицю. Він квапливо сказав щось чоловікові, який сидів у його екіпажі, після чого екіпаж рушив. Чоловік, що сидів у ньому, пильно глянув на мене, і мені здалося, що то був Дата Туташхіа. І справді, Мушні Зарандіа, як близнюк, був схожий на свого кузена!
Ми повернулися до столу.
— Не забули?— спитав граф і, не чекаючи відповіді, повів далі:— Я вже казав вам, що вивчив детально справу Дати Туташхіа. І доклав чимало зусиль, щоб вибрати з неї випадок, який хочу запропонувати вашій увазі. Я намагався, щоб він був простий, недовгий і, разом з тим, давав багату поживу для цікавих міркувань і спостережень. Ось цей випадок:
