Як і багато інших психопатичних особистостей, Гітлер ненормальний у статевому відношенні. Можна вважати встановленим, що почуття любові до жінки йому недоступне. У минулому він був у статевому зв'язку з Гейнесом та Ернстом. Обох було вбито за наказом рейхсканцлера 30 червня 1934 року. Я маю такі відомості про його інтимне життя: наприкінці 1932 року відомий у Берліні «телепато-гіпнотизер» Гануссен, прибічник Гітлера і людина, близька до фашистського берлінського начальника поліції графа Геллдорфа, передавав мені, що Ернст сам дуже докладно розповідав йому про свою гомосексуальну близькість з Гітлером. Гануссен був убитий 2 лютого 1933 року чи то самим Ернстом, чи його коричневими підручниками, бо він знав дуже багато. Про самого Ернста відомо, що у 1923 році він служив молодшим підлогомийником («хлопчиком») у берлінському барі «Hollandais» на вулиці Бюлова, де зазвичай зустрічалися гомосексуали. Від Ернста стало відомо про гомосексуальну близькість Гітлера з Гейнесом. Пізніше гомосексуальні нахили Гейнеса публічно підтвердив Геббельс. Зробив він це, щоб виправдати вбивство, скоєне 1934 року.
У Гітлера бувають епілептичні судомні напади.
Всі потворні особливості особистості Гітлера особливо небезпечні внаслідок того, що його збочені бажання безперешкодно реалізуються, та не стримуються жодними моральними гальмами. Характерно, що в безмежному самозакоханні «фюрер» зводить свої недоліки до принципів та ідеалів. У своїй книзі він прославляє вміння брехати як ознаку людини, що виділяється над натовпом; він розглядає жорстокість як якість справжнього вождя і так далі.
Така людина винятково небезпечна для суспільства. Тим більше, якщо він перебуває при владі. Надавши собі право «вбивати мільйони» задля досягнення своїх злочинних, антинародних цілей, психопат Гітлер вкидає у вир війни одну країну за іншою, обрушує на голови мільйонів ні в чому неповинних людей найбільші лиха і страждання. У вир злочинної і кривавої бійні кинуто вже цвіт німецького населення. Заради чого вмирають далеко від батьківщини німці? Заради чого течуть ріки крові людської? Заради чийого щастя спалюються міста, знищуються найбільші завоювання культури, техніки, мистецтва?
Благоденство та кисельні береги обіцяв Гітлер німецькому народові. А приніс голод, злидні, страждання, моральне падіння. Йому байдужі сльози і горе людей. Одержимий манією величі, не володіючи собою, він задумує нові нечувані звірства і безрозсудно винищує все найкраще, що створено людським генієм, народами світу.
Німецький народ не може довго терпіти цього дикого розгулу чорних сил, мракобісся, бузувірства, садизму. Разом з неминучим крахом авантюристичних планів звіра, психопата та істеричного вискочки прийде неминучий кінець масовому насильству, яке зведено у ступінь чесноти, виродку пекла, ім'я якому Адольф Гітлер. Цей день буде світлим святом для всього людства і в тому числі для німецького народу.
Перше, що впадає у вічі при зустрічі з Германом Герінгом, — потворна, смішна постать. Людина нижча за середній зріст — вона важить не менше 150 кілограмів. Живіт, таз, стегна, частково обличчя покриті шарами та пагорбами жиру. Такий тип ожиріння обумовлений не лише алкоголем та морфієм, якими зловживає Герінг. Це наслідок вродженої нестачі залоз так званої внутрішньої секреції, що веде часто до психічної неповноцінності людини. Жиру привільно — розуму тісно, небезпідставно говорять у народі.
Герінг народився сім'ї видного чиновника. У дитинстві важко піддавався вихованню, погано вчився, був лінивий і недбалий. Батьки віддали сина до кадетської школи-інтернату, де вихованці навчалися з військовою суворістю. Але і там він насилу підкорявся порядкам і за здібностями до наук був значно нижче середнього рівня. Лише завдяки положенню батька він став офіцером.
Перший ратний подвиг Герінга характеризує його безглузде марнославство. Незважаючи на реальне співвідношення сил, доблесний вояка вирішив взяти в полон командира ворожого відділення. У перших атаках підлегла йому частина була повністю знищена. Неушкодженими залишилися лише Герінг та двоє інших. Невдалий командир став предметом загальних глузувань. Довелося позначитися хворим і бігти до лазарету лікуватися нібито від ревматизму. Тут він зійшовся з пораненим льотчиком Лерцером і у свою частину більше не повернувся. Став авіатором у бойовій ескадрильї відомої тоді групи Ріхтхофена. Після смерті начальника командування частиною прийняв офіцер Рейнгарт. Наступним за рангом був Герінг. І ось Рейнгарт несподівано загинув — під час польоту його апарат розбився, оскільки важливі деталі дивним чином виявилися розкрученими. Герінгу «пощастило».