Кесератка — вид плазунів, поширений у Дешті. Їх уживають у їжу, проте лише за крайньої потреби. Засолені цінують їх і перебувають у захваті від витривалості кесераток та їхньої здатності пристосовуватися до зміненого клімату.
Кіммерик — так до катастрофи, до Спалахів, називали нині мертвий півострів Дешт.
Колесо Двобога — центральний догмат віровчення Старших Братів.
Старші Брати вірять, що душі здатні перероджуватися і посідати певне місце в
Колесі Двобога — вічно повторюваному циклі життя. Старші Брати-воїни прагнуть героїчно загинути в бою, щоб у наступному житті здобути вище звання. Найбільший страх — застрягнути в одному моменті й у кожному переродженні проживати те саме.
Колхікум, або пізньоцвіт — отруйна рослина, яку використовують із лікувальною або магічною метою.
Копек — свійська тварина. Їх використовують для охорони та випасу куюнів. Копеки добре відчувають бурю, в особливо голодні часи їх можуть уживати в їжу.
Куджур(кіммер.) — дивак.
Кул, або кулбаши, — старший за званням у касті воїнів-асакерів військово-релігійної організації Старші Брати.
Кушуль — дрібна піщана тваринка, схожа на ховраха. Її м’ясо цінне, проте звіринку важко вполювати. У Дешті кажуть: «Сховатись як кушуль».
Куюн — дрібна свійська тварина, яку засолені тримають для вовни, сала й молока. М’ясо смердюче й придатне для їжі лише після тривалої обробки. Сало використовують для освітлення.
Кхартал — особливий вид птахів-хижаків, що розвинувся в Кіммерику після Спалахів. Мають екзоскелет та крила зі шкіряними перетинками. Кожен засолений знає: там, де кружляє кхартал, можна знайти падло, а якщо пощастить, то й чужу воду.
Лебенсборн — школа одного із засновників Старших Братів — доктора
Германа Зорга. Доктор особисто відбирав дітей для навчання. Їх виховували в
ізоляції від родин під жорстким контролем Зорга. Шляхом психологічних і фізичних експериментів доктор прагнув відкрити у вихованцях надзвичайні розумові здібності.
«Маленький друг» — так засолені називають невеликий вітерець, передвісник суєрної бурі.
Манкур — личинка жабоподібної тварини з Дешту — бакаси. Старші
Брати використовують манкура як засіб зв’язку та контролю. Личинку вживлюють у тіло того, кого прагнуть контролювати. Доторк до материнської бакаси дозволяє відчути емоції та втрутитися в думки носія манкура. Засіб експериментальний та малодосліджений.
Масалар(кіммер.) — казки.
Мати Вітрів — наукова станція Старших Братів, розташована на півночі
Кіммерику. Станція не зазнала руйнувань під час Спалахів, проте згоріла за рік унаслідок нападу потвор. Гавен Белокун облаштував нову Станцію в колишньому підводному човні. Він же винайшов спосіб тримати човен у повітрі, на недосяжній для суєрних бур і наземних загроз висоті.
Мемобомби — артефакти, що викидає на берег живий корабель «Нахімов».
Уламки мемобомб завдають неймовірного болю. Позбутися їх можна, заживши спогадів або через додаткове стирання пам’яті.
Мукоеде ляїн ер(кіммер. — «свята проклята земля») — епіцентр Спалахів.
Мурид — послушник, учень, прихильник духовного пастиря — шейха, пов’язаний із ним священною обітницею.
Неждиси(кіммер.) — гидкий, поганий хлопчик. Образливе слово.
Обур-куртка — назва, яку використовують засолені на позначення бурі, що на п’ятдесят відсотків складається із чистого суєру.
Оджак — пічка, де використовують відкритий вогонь, схожа на комин. За допомогою оджака опалюють будинок та готують їжу. У Дешті використовується лише в захищених від бур місцях, як-от у підземному місті
Кара-Тобе.
Офіційний бей селища — голова поселення засолених, що отримав від
Старших Братів ярлик — дозвіл виконувати обов’язки місцевого управителя.
Пітекурек — велика дерев’яна лопата для того, щоб діставати піте
(коржики) з печі.
Піщані риби — напіврослини й напівтварини, що мешкають у піску з особливо високою концентрацією суєру. Зовні схожі на великих тарганів. Кістки піщаних риб використовують як пальне.
Птерокс — бойовий птах найманця Старших Братів — чотирирукого засоленого Мато Дуковача.
Пух селбі — пух із переродженої тополі. Зупиняє кров, гоїть рани. Жінки використовують для щомісячної зупинки крові. З пуху селбі виготовляють приворотне зілля.
Ракоскорп — особливий вид членистоногих, що виник у Кіммерику після
Спалахів. Живуть у підземних норах. Здатні сягати кількох метрів завдовжки.
Зовні схожі на вимерлих морських членистоногих. Закинуті шляхи ракоскорпів використовує Армія потвор для створення підземних криївок.
