Тумар — шкіряний футляр трикутної форми, у якому носять оберіг, що захищає від лихого ока, хвороб, нечистої сили. У Дешті в такі футляри вкладають шматочки обгорілого заліза з мукоеде ляїн ер, друковані слова з листівок Старших Братів, волосся Албасти чи інші реліквії. Показати комусь вміст амулета — до нещастя.
Удж(кіммер.) — межа.
Фадан — міра площі, яку використовують у Дешті. Дорівнює приблизно чотирьом квадратним кілометрам.
Фарсах — міра довжини, яку використовують у Дешті. У метричній системі дорівнює приблизно шести кілометрам.
Хірка — частина ритуального одягу. Дірявий або залатаний плащ, рубище, яке найчастіше шили з окремих шматків тканини.
Чильтани — члени ордену, що дали обітницю захищати Золоту Колиску.
Існує понад тисячоліття. Засновником вважають Сакатево.
Черепопташка — загальна назва для птахів, що з’явилися в Кіммерику після Спалахів. Мають екзоскелет.
Чикчик — вид равликів, що з’явився в Кіммерику після Спалахів. Деяких чикчиків уживають у їжу. Зокрема, безмушлевого молюска бьосєка.
Чоглу(кіммер.) — чайка.
Чортів палець — скам’янілі головоногі молюски. Їх використовують у магічних обрядах та в медицині. Чортів палець добре допомагає від укусів артроплевр, примочки з нього зупиняють кровотечу, лікують опіки й рани.
Зміцнюють чоловічу силу.
Шейтан-той — так засолені називають бурю, що на тридцять відсотків складається із чистого суєру.
Юрт — військова одиниця в Армії потвор.
Юрта — найпопулярніше житло в Дешті. Збирають із мотлоху. Засолені вважають, що юрти ліпше, ніж кам’яні споруди, витримують натиск суєрних бур
і їх значно легше відновити після руйнувань.
Юшан — змінений суєром полин. Має наркотичні властивості. Росте в
Дешті повсюдно. Використований у медицині й магічних ритуалах. Жінки в
Дешті вірять, що за допомогою цієї речовини можна потрапити в сон богині Діви.
Яглу — рослина, що виникла після Спалахів. Схожа на темно-фіолетові пальці, що стирчать із землі. Росте на місці старого асфальту, під яким утворюється плавун. Отруйна, м’ясоїд і хижак. Оглушену жертву затягує під землю, де перетравлює корінням. «Отруйна як яглу», — так у Дешті кажуть про привабливих, але гострих на язик жінок.
Ярлик Старших Братів — металевий жетон, що надає право представляти Старших Братів у Дешті.
<p><strong>Імена</strong></p><p><strong>Старші Брати</strong></p>Гавен Белокун — керівник Станції Старших Братів у Кіммерику.
Герман Зорг — доктор, один із засновників Старших Братів, автор
Догматів віровчення про Двобога, організатор мережі шкіл-лабораторій для експериментів над людьми.
Мамай — науковець Старших Братів, учень Германа Зорга, зник під час
Спалахів у Кіммерику.
Руф — одна із Зіниць на Матері Вітрів, подруга й довірена особа Сфени —
Першої Зіниці Станції.
Сфена — Перша Зіниця — голова служби розвідки Станції Старших
Братів. Талавір — Старший Брат, що внаслідок трагічного випадку багато років перебував у комі на Матері Вітрів.
<p><strong>Ак-Шеїх</strong></p>Азіз-баба — старійшина Ак-Шеїх.
Аслан — онук Азіза-баби.
Бекир — син Ма.
Гєра Сєров — офіційний бей Ак-Шеїх.
Гуль — засолена, яка мешкає в аіле Азіза-баби, але не є його родичкою.
Вірить, що Азіз-баба знайшов її в Дешті.
Кебап — онук Азіза-баби.
Ма — офіційна лікарка Ак-Шеїх.
Ніязі — онук Азіза-баби.
Тітка Валька — офіційна відьма Ак-Шеїх.
<p><strong>Акинджиї</strong></p>Близнюки — діти Саші Бідного.
Джин — член банди акинджиїв Саші Бідного.
Саша Бідний — бей акинджиїв у північому Дешті.
Скіф’янка — членкиня банди акинджиїв Саші Бідного.
Шейтан — член банди акинджиїв Саші Бідного.
Підземне місто Кара-Тобе
Джаніке-ханум — мешканка підземного міста.
Кемаль-шейх — духовний лідер та старійшина Кара-Тобе.
<p><strong>Армія потвор</strong></p>Болбочан — бей одного з підрозділів-юртів Армії потвор.
Генерал Григоренко-другий — виборний очільник Армії потвор. Прийшов на заміну засновникові армії — генералу Григоренку-першому.
Сейдамет — боєць юрту Болбочана.
Шипохвіст — боєць юрту Болбочана.
<p><strong>Післямова. Голос з окупації</strong></p>Дуже давно готи націлилися на Крим (він іще не носив такої назви), та не змогли переправитися: те, що ми звемо й вважаємо штучним «перекопом», у їхні часи було дрібним морем, і навпаки — «природний» перешийок насипано потім людськими руками. Тоді вперше проявився міфічний дуалізм Криму. Навели мости через болотяне море — достатньо глибоке, щоб не перейти, і доста мілке, щоб не переплисти. Мости впали й розділили могутнє плем’я: одні потрапили на
