— Ти наслухалася історій про богів, — зневажливо махнув рукою Талавір, хоча припущення Ма його потішило. Значно краще бути дитям Дешту, ніж результатом експериментів Старших Братів. Якщо його породив Кіммерик, то він має на нього право так само, як і решта засолених. Талавір подивився на дітей, які вмостилися неподалік.
Бекир учив Тарга грати в тогуз коргоол, і це чомусь надзвичайно смішило
Чорну Корову та Евге. Навіть Ніязі, попри своє горе, тихо підсміювався в нові вуса. Забувайко перебігав із рук у руки й здавався найщасливішою істотою в усьому Дешті.
— Ще кілька днів тому я готувався померти й навіть не мріяв про родину.
— Не факт, що зараз ти її маєш, — з викликом усміхнулася Ма. — Родина
— це ще те навантаження, особливо під час війни. — Вона несподівано спохмурніла. — З умінням Бекира ми могли б відродити Дешт. Він завжди цього прагнув.
— А Чорна Корова могла б розпалювати вогонь тільки доторком пальців.
Уявляєш, яка економія зусиль? Насправді ти маєш рацію: ми не обираємо час, коли народитися, — додав Талавір у відповідь на гнівний погляд Ма. — Не обираємо батьків чи батьківщину. Лише бік, на який пристати: бути добрим чи злим. — Ти говориш, як дитина, як Бекир, — похитала головою Ма. — Мені не завжди щастило з правильними виборами.
— Але зрештою ти обрала. Я не знаю нікого сильнішого за тебе, нікого, хто так відчайдушно прагнув би захистити того, кого любить. Твоя любов здатна рятувати. — Талавір не витримав погляду золотисто-зелених очей. — Але якщо війна приходить у наш дім, треба давати відсіч. Той, хто не бореться, перетворюється на сіль. Це зрозуміла навіть скажена цариця Амага й відпустила
Діву. Коло беїв заворушилося, вони таки дійшли згоди. Талавір підвівся й допоміг устати Ма.
До них уже наближався Болбочан. Бекир теж його помітив. Стривожені діти обернулися до Талавіра з Ма. Усі очікували на рішення армій.
— Не віриться, що Амага була Дівою — Богинею, що спала. — Ма намацала руку Талавіра. Він перестав тасувати карти Мамая й відгукнувся на її потиск. Пальці лікарки дрібно тремтіли, тож йому довелося міцніше обхопити її руку. — Уявляєш, я постійно шукав Мамая, замість того щоб знайти Діву. А богиня весь час була в мене просто перед носом. Двобог іще пошкодує, що з нею зв’язався. Аж мені страшно, скільки вона набралася від Амаги за століття співіснування. Діва ще здивує весь світ. — Талавір зупинився і поглянув на бея, що крокував у їхній бік. — Заб’ємося, що Болбочан переміг? — Його очі хитро примружилися. — Дивися, як радісно стрибають вуса залізноголового бея. На нас чекає війна. Власне, сьогодні вона вже розпочалася, — усміхнувся Талавір, але усмішка майже відразу згасла. — А ще довгий шлях.
— Довгий, — зітхнула Ма й подивилася на одну з карт, які намалював
Мамай. Вона була найхимерніша з усієї колоди. Два божества, немов дві частини суходолу, були з'єднані вузьким пагоном суєру. Ма поглянула в бік материка.
Десь там на них чекала Діва.
І Тарг простягне їй руку. І повернеться додому.
До свого солоного від крові і сліз дому.
Нашого дому.
Співпрацюють зі Старшими Братами, торговельні посередники між різними поселеннями в Дешті.
Кіммерику після Спалахів. Завбільшки від кількох сантиметрів до кількох метрів.
Селяться в підземних норах. Дрібні представники продукують токсичну отруту, яка містить речовину, що дозволяє довго не спати.
Спалахів її утворив легендарний генерал Григоренко-перший, якого також називають пророком Бога Спалахів. Після смерті засновника всі очільники Армії потвор носять ім’я Григоренка.
Кіммерику після Спалахів. Тварина має пласке тіло, що складається із сегментів.
Найдужче нагадує багатоніжок, які існували до Спалахів. Артроплевра здатна досягати трьох метрів завдовжки. Мешкає переважно в руїнах давніх міст.
Дешту використовують арум як приворотне зілля.
