Драматичні твори полностью

Часник. Мовчи й не перебивай, коли я говорю, знай дисципліну, коли говорить батько. А не хочеш слухати, так даю тобі строк до ранку, а там — щоб я тебе не бачив! (Пішов у хату.)

Гриць вийшов на вулицю.

Г алушка. У неприятеля починається заколот... Це для нас краще. А де ж шофер?

Галя. Мабуть, у саду. Товаришу шофере!

Входить Степан.

Степан. Я вас слухаю.

Галя. Знайомтесь — батько мій.

Галушка. День добрий!

Г а л я. А це наш...

Довгоносик (перебиває). Филимон Филимонович Довгоносик.

Г алушка. Дочка розказувала, що мотоцикл у вас...

Степан. Зіпсувався.

Г алушка. Прошу, сідайте.

Сідають коло столу.

Завтра ми вас доставимо в район, а там справлять. Галю, виносьмо щось перекусити — чоловік з дороги дальньої, та й нам не завадить чарчину перекинути.

Галя пішла в хату.

Значить, ви шофер самого обкому партії і, мабуть, їздите з секретарем, га?.. їздили?

Степан. їздив, аякже...

Галушка. От добре, що я зустрів вас. Галю, Галю, візьми графин великий, бо в нас розмова буде довга!.. Чуєш? Галя (з хати). Добре.

Г а л у ш к а. Скільки получаете на службі? Довгоносик. Ненормований день?

Степан. Так.

Довгоносик. Сімсот п’ятдесят плюс калим?

Г алушка. А що це калим?

Довгоносик. Підвезе кого-небудь, щоб ніхто не знав, наліво, значить.

Степан. У нас цим не займаються.

Довгоносик. Брось. (Ударив по плечу.) Я вашого брата знаю, нема такого шофера, щоб не вів комерції: коли не калим, то деталями торгує.

Галушка. І чого ти присікався до чоловіка? Кожен у своєму ділі веде комерцію, як може... Кожен хоче мати цвітущу жизнь...

Галя виносить графин, Параска — тарілки.

Це моя жінка, Параска, а це, Парасю, отвєтственний шофер з області, наш гість.

Степан мовчки вітається.

Параска. Прошу. Наливайте.

Галя йде до хати.

Г алушка. Будьмо.

П’ють, закушують.

Параска. Як воно в городі, не чути, з матерією буде колись краще чи ні?

Степан. А що, у вас дуже велика недостача? Параска. Хвалити бога, Филимон Филимонович дістає, тільки дорого. І коли воно божеська ціна буде на крам? Степан. А почому платите?

Параска. Коли що в крамниці коштує сто, ми платимо сто п’ятдесят, а то ще й більше.

Степан. Нащо ж ви платите так дорого?

Довгоносик. Ідіть купіть за державну ціну, будете два дні стояти. Мого одного агента недавно баби в черзі побили так, що три дні лежав.

Г а л у ш к а. А, що там дорого, аби було. Який дорогий товар, що привозить Филимон, а розбирають в одну хвилину. Що не кажіть, а грошики в кожного є, і жизнь у нас цвітуща. Вип’ємо ж за цвітущу жизнь.

Всі цокаються.

Степан. На трудодні багато грошей одержали?