Драматичні твори полностью

Пилип. Єсть, єсть. Так хотів дістати коньяку, все ж таки їхатимете у міжнародному. А там завжди один, а то й два міністри, три-чотири генерали. Слово за слово, не з горілки ж починати записувати пульку з такими людьми.

П а в л о. Я з міністрами зустрічався. П’ють горілку так, як ми. От що, ти б червоного перцю...

Пилип. Тільки подумали, а ми — ось. (Витягнув з ящика пляшку. В ній всередині струнок червоного перцю.)

Входить Стеша, поставила графин з водою, вийшла.

Павло (взяв пляшечку з ліками). Треба ліки прийняти. Наілий в стопку води.

Пилип (взяв стопку). Павле Софроновичу... Павле Софроновичу...

Павло. Що з тобою?

Пилип. Карайте, але не можу виконати ваше прохання. В таку святу посудину лити просту воду. Дозвольте!..

Павло. Лікарі заборонили. Не можна.

Пилип (ховає в ящик горілку). Серце, серце! (Наливає воду.) Жаль.

Павло (випив ліки). Що нового?

Пилип. Учора слухав по радіо «Голос Америки» ³. Серйозні діла в світі творяться, Павле Софроновичу.

І які небезпечні. Ми тут все видобуток, видобуток, а як послухаєш...

Павло. А нащо ти їх слухаєш? Брешуть, шукають дурнів. Чи, може, ти в дурні записався?

Пилип. Брешуть, дуже брешуть, а для інтересу послухать цікаво. Що не кажіть, а живемо ми — день від дня не одрізниш. Видобуток, видобуток. Трафарет!

Павло. Трафарет, кажеш?

Пилип. Трафарет.

Павло. А вчора, Семененко?

Пилип. Що?

Павло. Моя теща, Оксана Андріївна, кажуть...

Пилип. Правда, правда.

П а в л о. Як це сталось?

Пилип. Зайшов я в їдальню. Порядок! Шахтарі обідають, тільки в кутку ваша теща щось голосно говорить. Я підійшов. Вона: «Ось хто таким борщем годує шахтарів». Я, пам’ятаючи, що Оксана Андріївна ваша теща, відповів їй ввічливо: «Не подобається вам наш шахтарський борщ, готуйте вдома». Ну, що тут такого я сказав?

Павло. А вона? (Стримує сміх.)

Пилип. Тарілкою мене по голові — раз. Тарілка — на шматки. Бачите? (Показав на голову.)

Павло. А шахтарі — що?

Пилип. Не дали мені й слова сказати. Я жертва наших труднощів. Жертва!

П а в л о. Труднощі труднощами, а скарг на тебе багато. Чого у сусідів пристойно готують? Чого ти сидиш? Поїхав би в колгосп, з неба не впадуть харчі. Я тебе попереджаю. Душу витрясу. Набридло мені скарги слухати.

Пилип. Не хвилюйтесь... Серце... бережіть серце.

П а в л о. Ти б хоч раз у шахту спустився і подивився, як робить шахтар.

Пилип. Розіб’юсь,— все, що в моїх силах, зроблю.

Павло. Попереджаю востаннє. Ще одна скарга —

і вижену.

Задзвонив телефон.