Драматичні твори полностью

(Бере трубку.) Слухаю. Коли? Хоч і зараз. Заходьте. (Кладе трубку.) Макар Іванович з своєю гвардією. Треба піджак одягнути. (Встав, пішов у другу кімнату.) Як з квитком на поїзд?

Пилип. Буде. За годику обіцяли видати.

Павло ввійшов.

Дозвольте на вокзал?

Павло. Скільки коштує квиток?

Пилип. Сто двадцять.

Павло. Одержуй. (Дає гроші.) А це? (Показує на ящик.)

Пилип. Дурниця, Не турбуйтесь. Це наше діло.

Павло. Як?

Пилип. Грошики вам на курорті будуть потрібні. Лікування, лікування... Куди не повернешся — шашличок, кахетинське. Не турбуйтесь. Проведу по їдальні. Це вже моя справа. Трафарет.

П авл.о. Скажи, скільки коштує все це, щоб знав, за що тобі дякувати.

Пилип. Що ви, для , вас я на все готовий. Дурниця. Ящичок цей. сімсот п’ятдесят карбованців. Не турбуйтесь. Проведемо.

Павло. Ось що! (Відраховує гроші.) Одержуй сімсот п’ятдесят карбованців і завтра здавай справи. Зрозумів? (Дав гроші.)

Пилип. Павле Софроновичу, та ви... та я... пожартував.

Павло. Геть, падлюко, геть!

Пилип вибіг. Входить Стеша.

Стеша. Рудий Кіндрат прийшов:

Павло. Клич.

Стеша вийшла. Входить Кіндрат.

Кіндрат. Доброго здоров’я, Павле Софроновичу.

Павло. Здорово, Кіндрате Карповичу! Сідай. Відпочиваєш сьогодні?

К і н д р а_;т. Відпочиваю.

П а в л о. Ну і костюм же в тебе! Да. Хороший. Ти в ньому просто як жених. Чи не закохався?

К і н д р а т. Ні.

Павло. Щось не віриться!

Кіндрат. Кохати можна тільки раз, Павле Софроновичу.

Павло. Ну, це не вірно. Жінка померла, чого тобі ходити одному.

Кіндрат. Я звик. Давно один ходжу. Який гарний портрет!

П а в л о. Це Ольга місяць тому фотографувалася у Києві. Що, постаріла Оля, правда?

Кіндрат. Ні. Така, як і була...

Павло. Ну, ти, мабуть, недобачаєш... А знаєш, длй чого я тебе викликав?

Кіндрат. Ні.

Павло. Згадав я, що ти колись непогано грав на баяні

і співав.

Кіндрат. Такий гріх був. (Посміхнувся.)

П«а в л о. Принесли мені один баян, продають. Я хочу, щоб ти подивився, чи варто його купувати. (Пішов у другу кімнату, виносить баян, подає Кіндратові.)

Кіндрат оглянув, пробує.

Як?

Кіндрат. Хороший. Дуже хороший. Новий.

Павло. Варто купувати?

Кіндрат. Коли б мені трапився такий випадок, купив би зразу. Скільки просять?

П а в л о. Не в грошах справа.

Кіндрат. Повезло вам, повезло. Такий баян трапився. Як звучить! (Грає.)

Павло. Радий, що тобі подобається.

Кіндрат. Може, не сторгуєтесь, так...

Павло. Ти б узяв?

Кіндрат. І оком не моргнув би.

Павло. Так бери.

Кіндрат., Як?

Павло. Для тебе купив. Премія тобі за цей місяць. Добре рубав вугілля. Дай руку.

Кіндрат. Павле Софроновичу, я...

Павло (перебиває). Грай, говорити нічого не треба. Вивіз ти нас, вивіз.