Ромодан. День добрий. (Вітається.)

Ройовий. Моя дружина, Марія Миколаївна.

Н а дія. А це — наш плодоовоч, Федір Гаврилович Терещенко, і його дружина Тетяна Свиридівна.

Ромодан. Дуже приємно. (Вітається.)

Ройовий. Я дзвонив вам уранці, хотів запросити на виставку.

Ромодан. Яку?

Ройовий. Товарів ширвжитку.

Марія. Там такі чудові речі!

Терещенко. Чудові!..

Марія. Обов’язково підіть.

Ромодан. Неодмінно подивлюсь. Я сьогодні вранці ходив по місту. Багато хороших будинків збудували...

Ройовий. А хто вам показував місто?

Ромодан. Один ходив. Я місто добре знаю.

Катерина. Ви тут бували?

Ромодан. До війни. Я родом з цієї області.

Ройовий. Невже?

Ромодан. Родився в селі Вишеньки Очеретянського району.

Надія. Це далеко од міста?

Терещенко. Сто п’ятдесят кілометрів. Ми там огірки і ранню капусту заготовляємо. Очеретянський район найбільше поставляє нам. Вони добре заплаву ріки освоїли!

Ромодан. А куди ці овочі діваєте?

Терещенко. Продаємо.

Ромодан. Де? В ларках я не помітив...

Терещенко. Мало заготовляємо, це вірно.

Ромодан. А чому?

Терещенко. Не від нас залежить. Не хочуть колгоспники вирощувати овочі. Просто біда з ними!..

Тетяна. Треба їх примусити! А то з Феді всі вимагають, критикують, а хіба в нього на голові капуста росте?.. Федя день і ніч робить...

Терещенко. Тетяно!

Т е т я н а. Я правду кажу. У Феді ці дні так болять зуби, а він навіть до лікаря не має часу зайти. А чому?

Терещенко. Тетяно, припини!.. (Шарпнув її за руку.)

Ромодан подивився па Катерину.

Надія. Мабуть, застудили. Чи не флюс? У вас ніби права щока підпухла?..

Тетяна. І який флюс був!.. Минулої суботи, коли вернувся од вас, у Феді обидві щоки так спухли...

Терещенко. Та замовкни! Кому це цікаво!... (Оді-йшов, витирає хустинкою лоба.)

Ромодан (тихо до Катерини). Що ви посміхаєтесь? У людини таке нещастя...

Катерина. Я... я... (Ледве стримує сміх.) Вам здалося... (Пішла в парк.)

Ромодан. Катерино Степанівно!

Катерина не обернулась.

Тетяна (до Ромодана). Отаке завжди з нею.

Марія. Вона дуже нервова.

Ромодан. Хіба? Я щось не помітив.

Марія. Дуже! Торік поховала чоловіка. Хороший лікар був. Повертався вночі з села від хворого, і на їх машину налетіла вантажна.

Ромодан. Яке нещастя! А діти є у неї?

Марія. Немає. Жаль її! Катерина — дуже здібний хірург. її так усі люблять.

Тетяна. Треба їй заміж виходити. Ще молода, гарна...

Надія. І слухати не хоче...

Тетяна. Ви були у нас в парку культури?

Ромодан. Був. Хороший парк. Видно, з любов’ю будували.

Марія. Чуєш, Ройовий?

Ройовий. Що?

Марія. Тебе хвалять за парк культури. Це його труди. Три роки будував...

Перейти на страницу:

Поиск

Похожие книги