Драматичні твори полностью

Двір МТС. Вдалині видно — стоять корпуси під черепицею, за ними — машини, трактори, комбайни... А далі біжать проводи над буйнозеленою плантацією цукрових буряків. Ліворуч у садах — будинки.

На передньому плапі, під старим дубом, па траві і на низеньких лавах сидять трактористи, комбайнери, голови колгоспів, службовії і МТС... За столиком — комбайнер МТС Марченко. Поруч, за другим столиком, стоїть Овчаренко. Він тримає в руках сторінки з лекцією. Коли закінчує читати сторінку, кладе її на столик і, щоб не здув вітер, ставить на неї великий графин з водою. Видно, читає вже довго, бо під графином багато сторінок, а води в ньому мало.

Овчаренко (ні на кого не дивиться, читає). «Однак всебічні індивіди в комуністичному суспільстві не будуть володіти всіма спеціальностями. І при комунізмі буде розподіл праці. Дозвольте мені знову процитувати, що з цього приводу говорить наш відомий вчений, доктор філософських наук товариш Нудник. Цитую з капітальної праці товариша Нудника: «Основні риси комунізму глибоко розкриті з геніальною прозорливістю великим основоположником марксизму Карлом Марксом. Карл Маркс, як відомо, вчить...» Цитую Карла Маркса з капітальної книги товариша Нудника...

Марченко. Вибачте, товаришу Овчаренко. (Встав, звертається до всіх.) Товариші! До нас у МТС приїхав сам товариш Овчаренко, щоб прочитати лекцію. Ми запросили на цю лекцію і голів колгоспів. А що ж у нас вийшло на сьогоднішній момент? Товариш Овчаренко (дивиться на нього. Овчаренко п'є воду) не пожалкували для нас неділі, дуже уважно читають нам уже дві години, в той час, коли, може, і їх у неділю чекають дома жінка та дітки, а окремі товариші в цей момент систематично сплять, а Коровай Мехтодь навіть хроплять...

Чути, як хропе Коровай.

Штовхніть його!

Голос з місця. Штовхали, не помагає...

Марченко (розсердився). Та смикніть його за вуса, щоб аж у носі закрутило!..

Г о л о с и. Зараз смикнемо.

Всі дивляться на Коровая. Молодий тракторист смикнув за вуса.

Коровай (крикнув). Га? (Чхнув, потім протирає очі і питає голосно.) Кінчив?

Марченко. Прошу слухати уважно! (Поклав дзвінок на стіл, підійшов до Овчаренка, взяв графин, наливає.)

Подув вітер, і дві сторінки доповіді полетіли.

Коровай (крикнув). Держи! Лови!

Марченко. Закликаю до порядку!.. Продовжуйте, товаришу Овчаренко...

Овчаренко. Вибачте, я трохи затягнув лекцію. Я пропускаю кілька сторінок.

Голосиз місць.

— Нічого, нічого.

— Катай, катай усе...

— Наш директор до третіх півнів говоре...

— Ми звикли...

Марченко. Тихше! Молодь, припиніть двіженіє... Качан, ти куди?..

Качан. Я зараз...

Марченко. Встигнеш, скоро перерва. Сідай! (До Овчаренка.) Прошу, товаришу Овчаренко!..

Овчаренко. Отож, товариші... (Читає.) «При комунізмі людина не буде мати на собі родимих плям капіталізму, які так калічили індивід».

Стара жінка. А від якої хвороби оті плями?

Марченко. Питання потім.

Ввійшли Ромодан і Дударик. Вони сіли збоку на колоду.