Драматичні твори полностью

Катерина. Вибачте... і я розхвилювалась... А мені не положено, моя професія не дозволяє... А це тому, що я люб-пю... люблю і Ліду, і Ганну... А де була Ліда, коли арештували Ганну?

Ромодан. У мене. Але як Ганну випустили, вона забрала Ліду і навіть не побажала зустрітись зі мною. Залишила записку... три слова... і все...

Катерина. Я так розумію вас! Я вірю, вона буде з вами,

Ромодан. Вірите, Катю?.. (Взяв її за руку, дивиться в очі.)

Катерина. Інакше бути не може. Ви...

Пауза. Чути голос: «Петре Олександровичу!»

Ходім, нас кличуть...

Катерина і Ромодан виходять. Входить Самосад. В руках у нього

книжечка.

Він читає, підкреслює олівцем.

Самосад. Ага. (Читає.) «До числа таких причин належить насамперед порушення в сільському господарстві принципу матеріальної заінтересованості працівників у розвитку виробництва, у збільшенні його доходності — одного з корінних принципів соціалістичного господарювання...» Принцип тут, і тут принцип... Теж правильно. (Перегортає сторінку, читає.) «Завищені норми поставок продуктів з присадибного господарства, хиби, які були в нас у податковій політиці щодо особистого господарства колгоспників, привели до скорочення поголів’я корів, свиней і овець в особистій власності колгоспників. Таке становище не тільки ущемляє інтереси колгоспників, але й веде до перекручення природи артільної форми колгоспів...» І це дуже авторитетно сказано! (Підкреслює. Читає мовчки далі.)

На алеї з’являються Дремліоґа з вудочками і Терещенко з кошиком у руках:

Дремлюга (здаля). Самосад! ‘ •

Самосад не відповідає^':ч ■, ^ •

Терещенко. Самосад!

Самосад сховав книжечку, схилив голову на руки, замріяно дивиться и далечінь. Дремлюга і Терещенко підходять ближче до столика, дивляться на Самосада, який на них не звертає уваги.

Дремлюга. Оглух?

Самосад мовчить.

Оглух, питаю?

Самосад. Кого?

Дремлюга. Тебе.

С а м о с а д. Ні.

Дремлюга. А чого ти мовчиш?

Самосад. Замислився...

Терещенко. Замислився?.. (Сміється.) А про що ж ти думаєш?..

Самосад. Думаю, за яким принципом мені далі жити. Дремлюга. Що таке?

Самосад (витягнув книжечку). Прочитав оцю книжечку, і душа моя полетіла в рідний степ чорноморський... Терещенко. Ану, покажи, що це за книжечка... Самосад (ховає). Не зрозумієте.

Дремлюга. Ого! Невже ти гадаєш, що Федір Гаврилович дурніший за тебе?..

Самосад. Це не головна причина...

Дремлюга. Що?!

Терещенко. Та в нього знов у голові щось перевернулось.

Самосад. А у вас знову флюс... О, та ще який!

І де це вас знову так продуло?..

Терещенко (взявся рукою за щоку). У відрядженні застудився.

Самосад. І яка була природа несправедлива!.. Б’є людину в одне і те ж місце, куди б вона не поїхала. І як б’є... Розмалює так, що дивитись гидко... А за що? Авторитетне питання.

Терещенко. А може, ти випив?..