Драматичні твори полностью

Василина. Ну й що ж. Ось подивись, як я подушечки вишиваю. Хіба моя робота гірша? (Розгорнула, показує.) Сьогодні закінчила.

Варвара. Яка краса! Це гуси?

Василина. Лебеді... А Касян не визнає, сміється. Каже, що у мене такий смак, як у Пелагеї, що у нас торгівлею завідує.

Варвара. Так він же тебе звеличує!

Василина. Звеличує. Він її терпіти не може. А така жінка... Красива, огрядна, вдова і дітей не має. Така б була йому пара, а він перед Ганною голову схиляє...

Касян знову чхнув.

Варвара. Коли б я була дівчиною... Ах... Діло давнє, а згадати приємно. Вночі на нашому озері я раз так Касяна поцілувала, що аж кров бризнула з його уст.

Василина. А що ж він?

Варвара. Врізав мене отут (провела рукою по стегну), аж досі жар відчуваю. (Сміється.)

Касяп застогнав.

Василина. Щось сниться.

Варвара. А може, приснилась йому та ніч... Мені часто сниться.

Василина. Облиш, Варко, мені не до жартів. Я очі виплакала. Що не скажеш — мовчить. Правда, останній тиждень почав співати. Ходить і співає. І такі пісні... Такі пісні... (Витерла сльозу.)

Варвара. Жалісні?

Василина (крізь сльози.) Не... не... непристойні.

Варвара. Нерви ошаліли. Скоро почнеться у нього анархізм...

На другому подвір’ї з’являється син Степана Дмитро. На руках у нього боксерські рукавиці. Підійшов до боксерської груші, починає тренаж.

На обличчі у Дмитра пластир. Побачив жінок, вклонився.

Василина. Дмитре, знову тебе побили?

Дмитро махнув рукою і пішов у хату.

А бува так, що усю морду заклеює. І хто видумав цей бокс?

Варвара. Негри.

Василина. Хіба?

Варвара. Точно! Я бачила в Американському фільмі короля боксерів негра. От мужчина! Тропічеський. На всі сеанси ходила.

Василина. І коли ти, Варко, свого чорта втихомириш?

Варвара. Ніколи! Як було важко в партизанах, а чорта мого не вбив ворог. Ні. Бувало, оточать німці з поліцаями, а я варю борщ для хлопців. В одній руці ополоник, а в другій — граната. Навколо пекло, а я на посту. Стою та ще й співаю. Спитай Касяна. Ух, як за це любили мене в нашому загоні!

Василина. Ти б, Варко, більше морозива їла, воно охолоджує.

Касян почав наспівувати.

Варвара. Чуєш, що він наспівує?

Василина. Не розберу.

Варвара (тихо співає).

Як була я маленька, колисала мене ненька ², а як стала підростати, стали хлопці колисати.

Касян чхнув два рази. Василина підійшла до нього, поди шиша., мер'

таеться.

Василина. Спить. Так обличчя у нього змарніло.., Майже не їсть.

Варвара. І я не їла, коли мого чоловіка якась ішд-люка совратила в командировці і він утік від мене... аж іш Сахалін.

Василина. Ого!

Варвара. Дивилась на карті. От так (показує) край світу, а трошки нижче Сахалін. Я рік не спала. Думала, збожеволію. Ніякі ліки не помагали. А тепер видужую. Приймаю, тільки між нами, гіпноз.

Василина. Що таке?