Драматичні твори полностью

Душевна пісня... (Витирає сльозу.) А які тепер співають на Донбасі? Га?

Туз. Хороші, веселі...

Входить в іншому платті Василини.

Василина. Прошу всіх до хати. Ви ж з дороги — прошу, прошу.

Всі йдуть до хати. Вилітає на сцену Варвара. Варвара. Ой... ой... ой!.. Люди, люди, де ви? Я зараз розірвусь, як граната, от на такенькі осколки! Ой... Ой... Ой! (Схилилась над столиком.)

Входить Василина.

Василина. Варваро!

Варвара (підвела голову.) Хто ти?

Василина. Що з тобою?

Варвара. Я зараз вибухну. Не віриш! Вибухну, навіть осколків ніхто не знайде. Утік... Утік у невідомому напрямку. Василина. Хто?

Варвара. Гіпноз... Альфред, падлюка, Гулька. Залишилось тільки — о! (Показує дулю.)

В а с и л и н а. А як же буде з лікуванням Касяна? Він же тільки один сеанс зробив.

Варвара. Загіпнотизував мене, зміюка, я заснула, набігалась на роботі і так заснула... а він забрав золотий годинник, перстень і такі сережки!.. Бачиш, гола, як бубон. Як же я буду на весіллі? Дивитись гидко. Усю мою красу украв! Оголив! А я його вважала за великого чарівника... Попадись він мені в руки, я такий гіпноз йому зроблю!.. Василина. Зараз же заяви в міліцію.

Варвара. А що я скажу? Що? Все місто засміє. Яка ганьба! Я ж сама все знімала. Дурна, дурна!

Василина. Так він жулик?

Варвара. Повний авантюрист!

Василина. А ти казала...

Варвара. Осліпла, Васю, осліпла. Він, зміюка, так розслабив мою волю... Зовсім осліпла. Нікому не кажи, нікому. (Зробила кілька кроків, повернулась, несподівано засміялась.) А ти знаєш, відповідальну особу він теж оголии. Начисто! Навіть обручальне забрав. Що вона тепер своєму відповідальному чоловікові скаже, га? Отам буде кіно! Отам буде баталія!.. Війна без миру на п’ять серій.

Входить Касян.

Варвара. Вибачте, Касяне Петровичу, вибачте... Я... я... Ой, боже... (Плаче.)

Касян. Що з тобою?

Василина. Гіпнозу більше не буде. Він зник у невідомому напрямку.

Касян. Зник... І знову ти, голубко, постраждала за свою доброту?

Варвара. Постраждала, постраждала. (Показує на вуха, руку та серце.)

Касян. Не жалій, Варваро. У кого доброти немає, у того все всихає, а ти ніколи не постарієш. Ні!

Варвара. Невже? От спасибі! А щоб йому на все життя гулька вискочила на носі, на, на...

Василина. Варко...

Варвара. На носі!

Касян. А жаль, що втік, ще б з ним у карти заграв.

Василина. Ходім, Варко, умиєшся, бо люди.

Виходять.

Касян (дивиться їй услід). Варко, Варко, і що б було у світі, коли б тебе не було? Ох і скука була б!

Входить Ганна. Вона в чудесному вишитому платті.

В руках у неї щось загорнуте.

Ганна. Не спізнилась?