Адмірал. Час воєнний. Я мушу точно знати, хто у мене на ескадрі
Балтієць
Адмірал. Так, правильно. Де він серед цих портретів?
Балтієць підійшов, зняв один портрет.
Балтієць
Адмірал. Так, це мій друг. Правильно. Вибачте, ще одне запитання.
Балтієць. Пробачте, адмірале. Я не міг принести вам вітання од вашого друга, бо місяць тому ми розстріляли його на палубі за зраду революції.
Велика пауза.
Адмірал. Ні... ні... нема.
Підходить Стрижень, став перед адміралом.
Стрижень. Адмірале! Ви переконались, хто він?
Адмірал. Так.
Стрижень. Комітет просить у вас дозволу провести перше засідання з дорогим гостем тут, у салоні.
Адмірал. Прошу.
Оксана. Дякую, адмірале.
А д' м і р а л виходить, за ним — офіцери.
Стрижень
Комітетчик. Єсть!
Оксана
Гайдай. Кури, браток. Я думав, що ви забули нас... Забули...
Балтієць. Ну?
Г айдай. Факт.
Балтієць. Чудак! Забули! Хіба Чорноморський флот дівчина? Ну й чудак же ти!
Гайдай. Ти розумієш — вас не чути, а ми одрізані. На кораблях провокації. Одні додому рвуться, інші — контра. Ще день — і за горло б узяли нас, щоб тільки повернути кораблі.
Стрижень. Ситуація, товариші, важка. Починаємо?
Оксана. Давай, давай, товаришу! З Севастополя ми вирвались, а от далі...
Балтієць. Да... Далі йти нікуди... Ескадра ваша в Новоросійську оточена, як республіка наша, ворогом. В огнях повстань горить Україна — проти кайзерівських інтервентів. До Сибіру вдерлися американські та японські інтервенти. На Білому морі — англійська ескадра... Германія поставила ультиматум у Бресті16: звільнити від Червоної Армії Україну, Фінляндію та демобілізувати армію.
Комітетчик. Що ж відповіла наша делегація у Бресті?