Драматичні твори полностью

Мовчать солдати, стоять нерухомі.

Солдат. Браток... Браток, встань, твій кореш був все-таки вредний чоловік.

Тарас (помалу підвів голову, дивиться перед себе, тихо говорить). Вася був вредний... який був вредний? Ти не хотів/ Васю, війни до победи, ти казав — геть війну,— який же ти був вредний чоловік? Ти хотів, Васю, щоб ми жили коло дітей своїх, жінок, а не гнили в окопах,— який же ти, Васю, був вредний чоловік?.. Ти хотів, щоб ми послухали більшовиків, самі брали землю, худобу, ліси у багатіїв,— який же ти, Васю, був вредний чоловік?

Солдат. Мовчи, мовчи, браток, не розтравлюй душу. Тарас. Брешеш, нема душі в тебе, нема — барабан замість серця, барабан! У нього б"є, хто хоче, а ви тільки гудете... гудете, як сліпі барани...

Входять Кузьма і Наташа.

Кузьма. Здрастуйте, товариші.

Солдат. Здрастуйте.

Кузьма. Мітингу вас почався?

Солдат. А звідки ви?

Кузьма. З Балтійського заводу. Прийшли просити представників від вашого полку до нас, на наш мітинг... Через годину на Балтійському буде мітинг трьох заводів. Тарасе, що з тобою?..

Тарас. Спитай у них!

Солдат. Ідіть, товариші робочі, краще. звідси, бо у нас в полку таке робиться, що для вас момент непідходящий.

Кузьма. Що ж у вас робиться?

Солдат. Вранці одна така жінка (показує на Наташу) приносила газету, так її викинули за ворота (пауза), а зараз одного свого побили так, що, може, і помре.

Наташа. Побили? За що? Хто?

Вартовий. От так вийшло. Голова полкового комітету натравив, а люди наші за війну озвіріли, побили гармоніста Ваську, а тепер мовчать усі в ротах і думають... Так що не йдіть краще, бо може бути і вам неприятность.

Наташа. Ваську, як же це?

Тарас. Ходім, Кузьмо, звідси, ходім, Наташо. Не люди це, а звірі, скалічили Ваську і вас можуть... Ходім,, нехай самі перегризають горло один одному.

Кузьма. Мовчи, Тарасе.

Тарас. Мовчати я не буду.

Кузьма, Замовкни.-

Тарас. Кузьмо!

Кузьм а. Мовчи і краще йди звідси і не заважай мені, іди... (До солдатів.) Значить, есери зробили самосуд?

Солдати мовчать.

В якій роті Васька був?

Наташа. У третій.

Кузьма. Ходім, товариші, у третю роту.

Солдат. Не йдіть. Ніхто вас слухати не буде. Народ роз’ярився.

Чути за ворітьми шум.

Чуєте, знову щось починається... Йдіть ви краще звідси...

Кузьма. Ми підемо туди,* і ви підете з нами! Наташо!

Ідуть.

Тарас. Куди йдеш? За що своїм життям, життям дочки рискуєш? Вони не варті цього, не йди, Кузьмо, вони усі, як сліпі, за есерами йдуть...