Драматичні твори полностью

Кузьма (повертається). Що ти сказав? (Пауза.) Товариші, ця дівчина иосила вам «Окопну правду», її есери викинули. Ну, і що ж? Прийшла знову до вас... бо вірить вам, і мені соромно за тебе, Тарасе, ти не віриш... Кому? Кому не віриш?.. Народу в шинелях?.. Хіба вони всі йдуть за Керенським? Неправда!.. Хіба вони хочуть війни? Неправда! Хіба можна обманути народ? Неправда, ніколи!

Хіба самосуд над Ваською вони зробили? Неправда! Тисяча в полку спитає зараз, хто організував самосуд... Ходім, товариші, туди, нас чекають, ви чуєте цей шум за ворітьми — це тисяча виходить спитати десять-двадцять падлюк, ви чуєте... Народ іде... Пішли, товариші... Ходім, Тарасе!..

Пауза.

Тарас. Відчиняй ворота!..

1-й солдат. Відчиняй...

2-й солдат. Вперед ідіть, старик, і ви, дєвушка, ми підемо за вами. Відчиняйте ворота...

Г о л о с и. Відчиняй!

Відчиняють ворота, ідуть всі туди.

1-й вартовий. Настойчивий цей старичок робочий.

2-й вартовий. Вони, брат, такі.

1-й вартовий. Діловий чоловік і приятний.

2-й вартовий тихо наспівує.

Дай листа, я прочитаю його ще раз.

2-й вартовий. Не взяв його з собою.

1-й вартовий. А я б носив завжди при собі.

2-й вартовий. Нащо? Я його напам’ять вивчив.

1-й вартовий. Прочитай напам’ять.

2-й вартовий. Добре. «У гіервих строках низько вклоняються тобі тітка Марія, тітка Секлета, тітка Фекла, дядько Семен, дядько Іван, дядько Саливон, баба Горпина, дід Стецько і всі сродственики далекі і близькі... і всі вони просять тебе, кидай до біса службу і тікай з рушницею додому, бо скоро почнемо панів наших бити і землю їх ділити, так що коли не приїдеш в строк, то можуть дати тобі далеко на горбках, і ще переказують дядько Саливон...»

1-й вартовий. Ще раз прочитай про землю.

2-й вартовий, «...і всі вони просять тебе, кидай до біса службу і тікай з рушницею додому, бо скоро почнемо панів наших бити і землю їх ділити, так що коли не приїдеш в строк, то можуть дати тобі десь далеко на горбках...»

1-й вартовий. А на горбках земля незручна.

2-й вартовий. Та й далеко, верстов дванадцять.

1-й вартовий. І худобу розберуть.

2-й вартовий. А конячки у пана...

1-й вартовий. От мені б оту булану, пам’ятаєш, ох, яка матка!

2-й вартовий. Розберуть все без нас, а ти тут стій. Та в полку чортзна-що робиться,

1-й вартовий. То, може б, ми...

2-й вартовий. Що?

1-й вартовий. Може б, цієї ночі...

2-й вартовий. А коли зловлять...

1-й вартовий. А конячка у пана... Ох, які матки, жеребці, та й возик можна підібрати кований, плужок саківський...