— Імператор просив допомогати тобі, — повідомив лідер Тіронії. — Але, Рене, ти маєш мені розповісти, якого біса такого крутого дядька прислали на наш смітник. Джи Тау щось від нас приховують? Клони готують революцію?

«В штани наклав? — подумки посміхнувся Марков. — А ще слів не фільтруєш. Імператор не просив тебе, гівнюче, імператор тобі наказав».

— Я прибув, щоб попередити можливі збурення серед клонів, — мовив він якомога бундючніше. — Охоронець прав і свобод світів надав мені надзвичайні повноваження. З цього моменту я маю право задіяти для проведення спеціальної операції всі наявні правоохоронні сили колонії та оперативні підрозділи Четвертого флоту.

— А флотське командування? — віртуальний Камов важко оперся на стілець, дивлячись кудись повз генерала.

— Узгоджує свої дії зі мною. Як казав ваш покійний батько, вони в темі, але не в долі.

— Я не зовсім тебе розумію.

— Довше житимеш.

— Все так погано? — посмішка на президентському обличчі виблякла.

— Гірше, аніж можна собі уявити. Нове повстання може за масштабами перевершити Великий бунт п’ятдесят шостого року.

— Але ж ми…

— За моїми даними на Тіронію прибув очікуваний клонами харизматичний лідер. Я спробую впіймати його ще до початку масових заворушень.

— А куди дивилися Джи Тау?

«Тобі в задницю», — подумав генерал, а вголос сказав:

— Небезпека перевищує можливості опору місцевих сил охорони порядку. Саме тому я наголошую на важливості моєї місії.

— Все що треба, Рене, все що треба, — віртуальний Камов розвів руками. — Я надам всі наявні ресурси. Що тобі потрібно? Транспорт? Гроші?

— Я залучу місцевих спеціалістів. А ще мені потрібно, щоб усі поліцейські сили планети перейшли на цілодобовий посилений режим роботи. Заборонити зібрання, закрити всі без винятку розважальні заклади. Блокпости — на виїзди з куполів. На космодромах оголосити надзвичайну ситуацію. З цього моменту жодний корабель, жодний скеґер, жодний «човник» не повинен залишити планету. Все, що вилетить за межі атмосфери без мого особистого дозволу, буде збите. Ніяких виключень, ні для кого.

— Повна блокада? Як у п’ятдесят шостому?

— Саме так.

— А це не спровокує клонів на виступ?

— Добре, якщо спровокує. Повстання, за нашими даними, технічно ще не готове. Якщо вони почнуть передчасно, ми легше з ними впораємось.

— Зоряна Матір! — орденоносна голограма дивно смикнулась.

— Виконуй, — розпорядився Марков. — До зв’язку.

Він від’єднався від зовнішнього комунікаційного контуру. Перед очима спалахнули транспаранти термінових депеш. Перша з них: командуючий підтверджував жорсткий формат блокади. Наступна: загони військового спецназу щойно взяли під охорону стартові майданчики і периметри паливних заводів. Й ще одна: імперські воїни, що прибули на станцію, повідомили про готовність до зустрічі.

Імперські воїни.

Марков вдоволено гмикнув. Формування «команди гончаків» підійшло до завершення. Прийшов час познайомитись з елітними бійцями трону, яких прислали невідомо звідки без жодного інформаційного супроводу та облікових файлів. Це інтригувало. Генерал перейшов на захищену лінію і запросив воїнів до своїх апартаментів.

Марков знав, що вони завжди відправляються на завдання трійками. Майстер, або дійсний воїн, і два кандидати. Сюрпризом стало те, що командиром групи виявилась молода жінка, а її помічниками — старші за неї чоловіки.

Усі троє привітали його і відрекомендувались згідно з флотським статутом.

— Берта, сір, майстер групи.

— Нейд, сір, боєць групи.

— Цао, сір, боєць групи.

Члени трійці не справляли враження суперменів. Невисокі на зріст, з невиразними й відстороненими, наче заклепаними, обличчями, короткими зачісками та економними рухами. Усі одягнені в ідеально підігнану сіро-зелену флотську форму без шевронів і рангових відзнак.

Генерал згадав, що вони й досі називають себе «горобцями».

— Імперський комісар Рене Марков, — він підвівся на знак поваги до легендарного Братства. — Радий, що ви до нас приєдналися. Ви коли-небудь виконували завдання на Тіронії?

— Ми знаємо Тіронію, сір, — кивнула Берта. — У нас є необхідне навігаційне спорядження, ресурси та автономні засоби підтримки життєдіяльності.

— Зрозуміло. Я планую задіяти вас у складі спеціальної пошукової команди. Я знаю, що вам зручніше діяти як окремий підрозділ, але тут особливий випадок.

— Сір, ми можемо діяти так, як вимагатиме ситуація, — запевнила Берта. — Якщо є така необхідність, ми візьмемо до уваги фізичні можливості та оперативні навички ваших людей. Але потрібно провести хоча б мінімальне бойове злагодження всієї команди. Ми повинні вивчити обладнання поліцейських, скоординувати з ними роботу комунікаторів та засобів взаємопідтримки.

— У нас обмаль часу.

— Це займе не більше двох годин, сір.

— Вас ознайомили зі специфікою завдання?

— У цілому, сір. Ми знаємо, що розшукуваний клон на ім’я Ленго володіє певними телепатичними вміннями. Нам критично необхідна детальніша інформація щодо його можливостей.

— На жаль, нічим не можу допомогти.

Перейти на страницу:

Все книги серии Фаренго (укр)

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже