— Універсальна машина, Зоряний Флот таких не має. З нашим апаратом він міг би творити дива. Він все розрахував, але йому завадила випадковість. Пастка спричинила землетрус, старий купол впав на модуль. Ленго там був, але вже нічого не зміг вдіяти. Мої бійці знайшли біля уламків характерні сліди. Якби він не грався у Спасителя клонів, а напав на команду Берти одразу після приземлення, то вже б командував моїм кораблем. Не вийшло. Але ж ми знаємо: він впертий. І взагалі, програвати — то не божа справа. Відповідно, тепер Ленго хоче захопити «Ніверіс».
— Вперше чую цю назву.
— Звісно, що вперше. Це один з найновіших рейдерів. Індекс С111, спільний проект Другого Арсеналу та місцевих зброярів. Надзвичайно секретний.
— Секретний, проте не для Ленго, — Маркову хотілося крити все навкруги найбезбожнішими тіронійськими матюками. Натомість він вкотре закашлявся.
— Авжеж.
— «Ніверіс» знаходиться у Ліфанії-шостій?
— У підземному ангарі південніше казарм Четвертого флоту. Клони вже в трьохстах метрах від нього.
— Чому такий цінний рейдер залишили в ангарі?
— Він там проходить статичні випробування.
— Статичні? — Марков наче ковтнув свіжого повітря. — Він ще не літав?
— Ні.
— А чому ж ви тоді вважаєте, що Ленго потрібний саме «Ніверіс»?
— Це єдиний корабель на поверхні Тіронії, який придатний для міжзоряних польотів. Решту встигли
— А якщо він стартує з Тіронії на звичайному «човнику» і захопить зорельот в космосі.
— Ми не дамо «човникові» вийти за межі атмосфери. Йому вже не вдасться застати нас зненацька. І збиватимуть його безпілотні системи, на які телепатія не діє. У «човнику» він не матиме жодного шансу. Гарантоване знищення. Аналітики впевнені, що мета цього клятого божества саме «Ніверіс». Теоретично рейдер здатний прорвати блокаду.
— Лише теоретично?
— Здатний.
— Корабель, котрий жодного разу не піднімався в космос?
— Він готовий до польотів і споряджений системами прориву. Треба лише взяти під контроль екіпаж.
— А супремус він також візьме під контроль? Загіпнотизує?
— Маючи певні знання та вміння, супремус можна нейтралізувати. Ви б мали це знати.
— Може, й мав би, але не знаю.
— Ну то я вам кажу.
— Ви вважаєте, що Ленго здатний отак просто, без спеціального обладнання, підібрати коди до захисних бар’єрів оболонки позитронного мозку?
— Ми, генерале, не знаємо всіх його можливостей. Думаю, що також слід врахувати, що корупція і клонський саботаж на Тіронії стали повсюдними.
— Добре, нехай буде по-вашому… Але ж як він увійде в гіперстасіс з вимкненою позитронікою? На ручному керуванні, чи що? Ні, не вірю… Це маячня, капітане, — Марков відчув страшну втому, присів на сходинку драбини, що вела до черева дискоїда. — Й, до речі, де екіпаж того «Ніверіса»? Якщо це корабель нового типу, то будь-хто не зможе його пілотувати.
— Ми враховуємо надлюдські можливості Ленго.
— Скажіть ще: божественні.
— Недооцінити ворога небезпечно.
— Переоцінювати також не варто.
— Не варто, — погодився той, хто назвався капітаном Алефом. — Але досі ми його недооцінювали. Це факт. Нас врятувала від катастрофи лише випадковість. Землетрус та корозія старого купола… А ще, генерале, мої «горобці» зазнали найгірших втрат за всю історію нашого Братства. В одній цій операції я вже втратив більше бійців, аніж за всю війну з рептилоїдами.
— Ви й тоді були капітаном… Алефом? — Марков не втримався від посмішки; зрештою, лідер Братства не міг бачити його обличчя.
— Про що ви?
— Все ж таки двадцять три роки минуло. Я тоді ще у коледжі вчився.
— Про мій вік ми поговоримо за кращих часів.
— Приймається, — Марков підвівся, кинув прощальний погляд на Чорну гору, поліз драбиною до люка. — А чому б не знищити «Ніверіс» вже тепер, в ангарі?
— Флот проти.
— А злити з нього паливо, витягнути керуючий модуль або ж сидеральні стрижні з двигунів?
— Вони категорично заборонили будь-які демонтажні операції. Командувач впадає в істерику за одної лише згадки про щось таке. Каже, що корабель збудовано з застосуванням нової технології. Ця машина нібито усвідомлює себе цілісною живою істотою й не зможе пережити навіть часткової розукомплектації.
— Комфлоту хворий на голову? — генерал дістався кабіни, впав у крісло поряд з пілотом, зняв дихальну маску і капюшон. — Я негайно зв’яжуся з Преподобною Сайкс і ми вирішимо це питання.
— Не вийде, генерале.
— …?
— Сайкс у комі. Тяжко поранена клонкою.
— На Аврелії?
— Так.
Кілька хвилин Марков мовчав. Родер і Гая, що зайняли крісла за генеральською спиною, тривожно перезирнулись.
— Вас не інформували? — співчутливо (або майже співчутливо) прохрипіло в комунікаторі.
— От що я вам скажу, капітане… — тіронійський пил заскрипів на зубах генерала. — Якщо вже бісові клони дісталися до Преподобної Сайкс, то наші справи не просто кепські. Нашим справам прийшов…
Він дав волю правдиво тіронійським вербальним означникам.
