Марков натиснув на вічко з червоним значком. Знову темрява і вертикальна риска. Мить втрати тіла і млосно-повільне повернення чуття.
Йому примарилося, що він влазить у свою реальну плоть, як у стару, вологу й смердючу від виділень одежину. Щоб відігнати геть це нав’язливе відчуття, довелося до головного болю сконцентруватися на останньому, не надто приємному враженні.
Шкіра під шоломом вкрилася випотиною. Відтак плівка роздулася, відлипаючи від голови разом з ковпачками та лінзами. Марков зняв шолом і майже хвилину повертав себе до звуків, кольорів та просторових координат реальності.
В очах майстра, якого називали капітаном Алефом, Марков помітив очікування. Він вклав шолома до гнізда, клацнув затискачами, сказав:
— Дедлайн за сімдесят дві години. І все, крапка.
— Сімдесят дві, — повторив Алеф повільно, наче пробуючи числа на смак.
— Велика політика.
— Надто мало часу, — там, де капітанове чоло переходило у масивний лисий купол, окреслилась глибока і довга зморшка, подібна до птаха з широким розмахом крил. — Я щойно отримав дані по зондуванню Родера.
— …?
— Його свідомість коректували. Зрушення зачепили більше чверті ментального поля. Сканери знайшли у гіпокампі блоковані сектори.
— Трансформована особистість?
— До цього не дійшло, але є ознаки доданих спогадів та інших маніпуляцій з базовими параметрами. Там вже не пам’ять, а щось таке… Збірка серіалів для шкільного віку.
— Значить, до псячої дупи усі його розповіді… — Марков ляснув рукавицею по химерно вигнутому кронштейну, матюкнувся, перехопив несхвальний погляд чергової. — Той виродок знову нас випереджає.
— Психотехнологи твердять, що корекція не виключає залишкових фрагментів реальності. Радше за все, Родерові родичі таки знайшли камінь. Сехмета ваш боєць також знає. Мав з ним якісь темні справи. Проте факт продажу викликає у моїх мозкоправів сумніви. Я щойно перенацілив на Гірчичну пустелю групу Пуни й ще два загони.
— А взагалі, за пустелею хтось стежить?
— Теоретично так.
— З орбіти?
— Не лише. Там вже третю добу перебувають оперативники Джи Тау. Якраз поряд з Родеровим транспортером.
— Зв’язок?
— Так, генерале, зв’язок з ними є… — губи капітана вигнулись у скептичну посмішку. — Якщо, звісно, це ще вони, а не зомбаки вашого клієнта.
«
Оглядові екрани розгорнули навколо Преподобної майже нестерпну у своїй грандіозності панораму підсвічених зірками газових хмар, що стовпами, вітрилами та вуалями підносилися над спіральним диском Чумацького Шляху. Їхні волокна, сплетені з потоків іонізованого водню, мерехтіли всіма відтінками спектра. Сині у хмарних глибинах, вони розгортались зеленими стеблами та жовтими розсипами зірчастих квітів. А крізь них поблискували світила внутрішніх галактичних рукавів та розмиті овали далеких зоряних скупчень.
Сайкс зауважила особливість ґ’ормітських оглядових екранів, складених з двох нерівних конусів. Вони вихоплювали з панорами актуальні фрагменти простору й наближали їх до спостерігача. Оранжевий диск Пратари екрани «витягнули» з пилової кишені і розмістили перед очима Преподобної. А ближче до надиру розташували срібний силует «Айн-Софу». Хоча реальний лінкор перебував далеко за межами візуального контакту.
