Раптом Бонд пожалкував про приятельську близькість цих вечері й розмови. Відчув, що наговорив зайвого і що суто ділові стосунки починають перетворюватися на дещо більше.
— Давайте обговоримо план дій, — мовив сухо, переходячи до справи. — Я спробую пояснити, що збираюся робити, і тоді з’ясуємо, чим ви зможете мені допомогти. Боюся, роботи для вас небагато, — додав. — Двома словами справа ось у чому.
Бонд обмалював Веспер план операції, перелічивши різноманітні варіанти розвитку подій.
Метрдотель простежив за переміною страв, і коли обоє насолодилися смаком їжі, Бонд продовжив.
Дівчина слухала з холодним обличчям і стриманою покірністю, хоча й уважно. Її дуже зачепила раптова різкість Бонда, і вона докоряла собі, що мала б серйозніше прислухатися до наставлянь шефа.
«Він відданий справі, — сказав начальник відділу «С», ознайомлюючи її із завданням. — Не думайте, що це стане розважальною прогулянкою. Бонд не думає ні про що інше, крім дорученої справи, і під час роботи зосереджений тільки на ній. Проте він професіонал, яких мало, і поруч з ним ви не гаятимете часу. Бонд привабливий, але навіть не мрійте закохатися. Не думаю, що він щедрий на почуття. В будь-якому разі зичу вам удачі, й бережіть себе».
У цьому відчувався певний виклик, і вона приємно здивувалася, коли зрозуміла, що приваблює та цікавить Бонда — так підказала інтуїція. Раптом опісля натяку на те, що їм добре удвох, натяку, котрий промайнув у початкових словах звичайної світської фрази, він наїжачився і замкнувся в собі, відсахнувся, немов теплі людські стосунки для нього гірше отрути. Веспер відчула себе ураженою і не знала, як поводитися далі. Дівчина подумки знизала плечима і зосередилася на тому, що казав Бонд. Більше вона такої помилки не допустить.
— ...і головне — сподіватися, що вдача усміхнеться мені, а від нього відвернеться.
Бонд пояснював правили гри в бакара.
— Ця гра схожа на будь-які інші азартні ігри. Шанси банкомета і гравця більш-менш рівні. Тільки якщо гра розгорнеться проти одного з них, можна буде «зірвати банк» чи розорити гравців.
Сьогодні Ле Шифр, як нам стало відомо, викупив місце банкомета в єгипетського синдикату, що тримає тут столи з високими ставками. Він виклав за це мільйон франків, отже, його капітал зменшився до двадцяти чотирьох мільйонів. У моєму розпорядженні приблизно така сама сума. Загалом гравців, думаю, буде з десятеро.
За столом гравці розсаджуються у формі квасолини.
Зазвичай стіл розділяють на дві частини. Банкомет веде дві гри одночасно — по одній на ліву і праву половини. У такій грі банкомет може виграти за допомогою складних підрахунків, граючи на одній половині стола проти іншої. Але в «Руаялі» гравців у бакара небагато, і Ле Шифр спробує випробувати удачу проти гравців тільки на одній половині. Такі партії рідкісні, оскільки шанси банкомета в цьому випадку невисокі, але все ж вони на його користь, і звісно, він встановлює розмір ставки.
Отже, банкомет сидить по центру стола поруч із круп’є, який збирає карти та оголошує величину кожного банку, a chef de partie виступає у ролі арбітра. Я спробую сісти напроти Ле Шифра. Попереду нього стоятиме «сабо»[111] зі шістьома добре перетасованими колодами. Будь-які маніпуляції зі «сабо» неможливі. Круп’є тасує карти, потім один із гравців знімає колоду і на очах усього столу кладе її назад у «сабо». Ми перевірили персонал казино — усі абсолютно чесні. Є потенційний варіант із крапленими картами, але це означає змову, принаймні з круп’є. В будь-якому разі ми стежитимемо і за цим.
Відпивши шампанського, Бонд продовжив.
— Гра відбуватиметься таким чином. Банкомет оголошує відкриття банку з п’ятистами тисячами франків, тобто приблизно з п’ятистами фунтів. Кожне місце пронумероване, нумерація починається праворуч від банко-мета, і гравець поруч з ним чи гравець номер один може або прийняти ставку і виставити свої гроші на стіл, або спасувати, якщо сума для нього зависока чи він просто відмовляється робити хід. Тоді право прийняти ставку або спасувати переходить до другого номера, далі — до третього і так далі. Якщо жоден із гравців ставку не приймає, її пропонують усьому столу, охоплюючи іноді й глядачів, поки не набереться п’ятсот тисяч.
Це невелика ставка, і її приймуть швидко, але коли дійде до мільйона чи двох, буває важко знайти отримувача-понтера або групу понтерів, якщо банкомету щастить. У такі моменти я спробую прийняти ставку і вступити в гру. Проте атакуватиму банк Ле Шифра за будь-якої нагоди доти, доки не зроблю банкрутом його чи не збанкрутую сам. На це піде якийсь час, але врешті-решт хтось із нас здолає один одного — незважаючи на інших гравців, які, звісно, також мають змогу зробити мого супротивника багатшим чи біднішим.
У нього як у банкомета є певна перевага в грі, але, навіть знаючи мою мету, він може лише припустити, який капітал у мене в розпорядженні, й це діятиме йому на нерви. Тож, гадаю, ми будемо в однакових умовах.
Бонд перервався, коли принесли суниці й авокадо.
