Присягаюся своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові і Україні...
Більшість українського емігрантського юнацтва мала за честь перебувати в лавах пластунів.
Молодіжний український рух як організована сила вперше вийшов на історичну арену в XX столітті.
Скаут — людина, яка навіть у складних ситуаціях не втрачає оптимізму i, користуючись власними знаннями та вміннями, самостійно з ними бореться. Перший скаутський гурток був організований письменником i художником з США Ернстом Томсоном у 1902 роцi, котрий, проживаючи певний час поруч з індіанськими племенами, провів безліч спостережень та дійшов до висновку, що природа може виховувати людину, та допомагає їй переосмислити зміст її життя. Створений гурток він назвав «Товариством березової кори», що стало початком скаутського руху в Пiвнiчнiй i Пiвденнiй Америцi. Однак не менш важливу роль у становленні світового скаутського руху відіграв британський генерал Роберт Бейден-Пауел. Побачивши безпорадність своїх солдатiв у екстремальних умовах під час англо-бурської війни (1899—1902 рр.), генерал доручив мiсцевим пiдлiткам догляд за пораненими, пошук харчування та ведення розвiдки. Таких пiдлiткiв вiн називав «скаутами» — розвiдниками. Будучи у відставці, Роберт Бейден-Пауел пише книгу «Скаут для хлопцiв», яка пізніше стає основою для організації скаутських гурткiв. За Бейден-Пауелом, прикметами доброго громадянина є: характер, фізичне здоров’я, фахова освіта, що уможливлює подальший професійний ріст, готовність і практика служіння ближнім. Для досягнення мети скаутинґ базується на трьох основних принципах, що знайшло своє вираження у скаутській присязі і Трьох Головних Обов’язках скаута: перед Богом і Батьківщиною, іншими і самим собою. Обов’язок перед собою виражається у самовдосконаленні на основі Скаутського Закону — своєрідного кодексу поведінки за взірцем лицарського. Скаутську виховну методу визначають як систему поступової самоосвіти через чотири основні чинники: 1) добровільно взяті на себе присяга і закон; 2) навчання через діяльність; 3) участь у малих групах під проводом дорослих; 4) поступові та стимулюючі програми різноманітної діяльності. Всебічність скаутського виховання зумовила різноманітність його форм і методів, у яких особливу роль відіграє життя серед природи і змагальний принцип на всіх рівнях.
На початок ХХ ст. припадають події вітчизняної історії, пов’язані з новітнім політичним оформленням української нації, боротьбою за національну державність. Значну роль у цих процесах відіграв український молодіжний рух у всіх його складових.
