Едвард Ракович (англ. Edward J. Rakowicz), походив із родини польських євреїв, ані польської, ані української не розумів, розмовляв лише англійською. Молодший за Джека Корнера. Він — відомий музичний інженер звукозапису. Він — засновник, власник та президент великої студії звукозапису «Clinton Recording Studios» у Нью-Йорку, в якій записувались Френк Сінатра, Боб Ділан і Брюс Спринстін, Пол Саймон, Тоні Беннетт, Тіто Пуенте та Ленні Кравіц, а також музичне супроводження до фільмів «Авіатор», «Дівчата мрії» (англ. «Dreamgirls»), «Висока точність» (англ. «High Hidelity»). «Він уроджений тут також в Америці, я в Нью-Йорку, а він в Нью-Джерсі. Він почав працювати в студії може 12 років тому. Перед тим він мав різні праці. Грав на бубнах. Є така співачка Фібі Снов, він з нею грав в її групі. А потім подумав, що не хоче далі грати на бубнах, а треба робити щось інше. І тоді почав працювати з продюсером Філм Ремов. У той час він мав свою студію і вони почали разом працювати. Вчився бути звукорежисером. І він хотів би побачити, чи це для нього буде добрий фах. І йому дуже подобалось. Після цього почав працювати в різних студіях. Студія має три поверхи. Це студія мого чоловіка, так. Він і Брюс Мерлі — співвласники. Але пан Мерлі пішов у інакшу кар’єру, тому все тепер є чоловіка. 10 років тому вони створили цю студію. Там раніше був склад, вони все там зробили всередині. Мій чоловік все усередині почав оформлювати, всю машинерію, все. Це багато коштувало, бо було багато студій в місті. Велика конкуренція. І вони б не починали це робити, якби не були впевнені, що це буде найкраща студія в Нью-Йорку. Устаткування дороге, гроші вони позичили у банків. Це є великий борг, ще несплачений. Почали працювати і про них пішла слава, про цю студію, що тут хороший звук. Мій чоловік знає, як правильно зробити звук, акустику. Записувалися тут Даяна Рос, Мадонна, Майлз Девіс, Вінтон Марселес, Мішель Каміло, Шон Леннон. Не знаю, чи ви бачили, передвчора Шон почав записувати тут відео проти війни. Шон і Йоко були тут і накручували відео до пісні Give Peace a Chance. Також Вуді Аллен частину свого фільму накрутив тут» (з інтерв’ю Квітки К. Стеценку, 1991 р.). «Студія її чоловіка Еда Раковича — триповерхова будівля, розташована в центрі міста, вражала і технічним оснащенням, і іменами, з якими працював Ракович як звукорежисер. Він записував Мадонну, Duran Duran... на запис українських альбомів Квітки витратив 200 тисяч доларів і досі не розрахувався з боргами, бо ніяких прибутків із цього вони не мали» (зі спогадів Кирила Стеценка).
11 червня 1983 року Квітка Цісик та Едвард Ракович підтвердили вірність своєму коханню перед Всевишнім, ставши подружжям. Саме Еду пощастило стати батьком їхнього первістка. У 1991 році Квітка подарувала сина Едварда-Володимира. Перша складова імені — на честь чоловіка, батька дитини, а друга — на честь покійного дідуся Володимира, який вірив у зорю своєї доньки, але так і не став свідком її слави. «Вона вже в нього вкладала стільки ніжності і душі, скільки їй відміряв Бог. Хлопчику було сім років, коли Квітка відійшла від нього», — розповідає Марта Качмар-Цісик. Квітка, люблячи сина, називала «Едьо». Згодом він теж стане музикантом, гратиме на фортепіяно і вступить до музичного коледжу.
