Примітки
Книга перша
10. Тітан— бог сонця Геліос (тут — сонце), син Гіперіона, одного з титанів — дітей Урана (Неба) і Геї (Землі); з ним ототожнювали Феба—Аполлона,
11. Феба— Діана (Артеміда), дочка Юпітера і Латони, богиня полювання, уособлення Місяця.
13. Амфітріта — дочка морського бога Нерея; тут — море.
61. Евр — південно—східний вітер. До країв набатейських…— тобто в Аравію.
64. Зефір — лагідний західний вітер.
65. Борей — поривистий північний вітер; у римлян — Аквілон.
66. Австр, Австер — південний дощовий вітер; у греків — Нот.
82. Син Іапета — Прометей.
113. Сатурн — староіталійський бог, ототожнений з грецьким Кроносом, якого скинув його син Зевс (Юпітер) у підземелля — Тартар; за часів Сатурна (Кроноса) був «золотий вік».
123. Церерине зерно — збіжжя; Церера — сестра Юпітера, богиня землеробства і родючості .
139. Стігійською — тобто підземною, від Стіксу, річки в підземному царстві.
150. Астрея — богиня справедливості; покинувши землю, стала сузірям Діви.
152. Діти землі — гіганти, сини Геї та Урана, що розпочали боротьбу з олімпійськими богами; були подолані з допомогою Геракла.
155. Олімп, Пеліон, Осса — гори в Фессалії (давня Гемонія), області на півночі Греції в басейні ріки Пенею.
163. Сатурній — Юпітер, син Сатурна. Дочкою Сатурна була Юнона — Сатурнія (див. далі рядок 612), дружина Юпітера.
165. Лікаонову учту…— йдеться про Лікаона, міфічного володаря Аркаді! (див. далі, рядки 210—239).
176. Палатін — міська дільниця на Палаті не ькому пагорбі, де були святині, палац Августа, оселі римської знаті.
178. Громовержець — Юпітер.
187. Нерей — син Понта і Геї, батько нереїд, морських німф.
193. Фавни, сільвани — боги лісів і полів, опікуни отар. Сатири — лісові божества у вигляді людей з козлячими ногами, супутники Вакха, бога вина й веселості.
201. Цезаря кров…— йдеться про Гая Юлія Цезаря (100—44 рр. до н. є.), що загинув від рук змовників — прихильників сенатсько—аристократичної республіки.
216—217. Менал… кілленські гаї… сосняк на Лікею…— Перераховуються місцевості Аркадії, лісистої області на Пелопоннесі.
226. З роду молосців…— тобто з племені, що населяло Епір, область на півночі Греції.
256. Рішення Долі…— За уявленням філософів—стоїків, світ періодично повинен виникати з вогню і знищуватись у ньому.
259. В кузнях кіклопів…— Кіклопи, помічники Вулкана, бога вогню і ковальського мистецтва, кували для Юпітера блискавки.
271. Воду Іріда бере…— За уявленням стародавніх, Іріда (веселка), живлячись випарами, постачає хмарам воду. Порівн. у Т. Шевченка: «Як у Дніпра веселонька воду позичає».
275. Брат лазуровий — Нептун, бог моря.
[281]
276. Ріки скликаючи…— тобто річкових богів; вони завжди зображувались рогатими довголітніми.
283. Гупнув тризубцем…— Нептуна називали також «потрясателем землі»; тризубець — символ його влади.
287. Домашні божки — пенати, охоронці домашнього вогнища.
313. Край аонійський — Беотія, область у Середній Греції; Фокіда— сусідня область. Ета — гора між Фессалією і Середньою Грецією.
317. Парнас — гора в Середній Греції, що вважалась оселею Аполлона і Муз.
319. Девкаліон— син Прометея, володар Фессалії; Девкаліона та його дружину Пірру боги врятували від всесвітнього потопу, зважаючи на їхню побожність.
321. Феміла — дочка Урана і Геї, віща богиня справедливості і порядку.
331. Трітон — морський бог, син Нептуна й Амфітріти. Сурмою з мушлі він оповіщав повеління свого батька.
352. Спільний наш рід…— Пірра була дочкою Прометеевого брата Епіметея (див. далі, рядок 391).
369. Кефіс — річка в Беотії.
418. З сонцем вогненним…— Згідно з концепцією філософів—стоїків, вогонь, пронизуючи всесвіт, є джерелом усякого життя.
433. У незгідливій згоді…— За вченням Емпедокла (V ст. до н. є.), в природі взаємодіють дві рушійні сили — любов і ворожнеча.
452. Дафна — німфа, дочка річкового бога Пенея.
453. Купідон (Амур) — син Афродіти (Венери). його зображували з факелом або луком та стрілами: він запалював і зранював любов'ю серця.
463. Кітерея—Венера; від Кітери, острова на півдні Пелопоннесу, одного з осередків її культу.
480. Гіменей — бог шлюбу.
516. Делос (острів в Егейському морі), Кларос (іонійське місто поблизу Колофона), Тенед (острів біля побережжя Малої Азії), Патари (місто в Лікії) — центри культу Аполлона.
566. Пеан — Аполлон, бог—цілитель.
569. Темпе — славна красою долина у Фессалії між горами Олімпом і Оссою.
570. Пінд — гірський хребет на західній межі з Фессалією. 577. Своїм краєм споріднені…— тобто фессалійські.